Кіндратівська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів
з поглибленим вивченням інформатики та програмування
Костянтинівської районної ради Донецької області

МИСТЕЦТВО В ШКОЛІ

Сайт змішаного мобільного дистанційного навчання
Навчайтесь на нашому сайті!



 
Пятница, 26.02.2021, 06:17
Приветствую Вас Гость
Меню сайта
Мини-чат
Наш опрос
Обераємо "КЛАС РОКУ-2019"
Всего ответов: 21
Видео
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
РЕКЛАМА
Block content
Самое популярное
[29.09.2009]
ПРОГРАММА ПРЕЗИДЕНТА ШКОЛЫ (0)
[26.09.2009]
МУЗЫКА КАК ВИД ИСКУССТВА (конспект урока-лекции по художественной культуре в 9 классе) (0)
[22.06.2014]
Календарь учителя на 2014-2015 учебный год (3)
[13.09.2009]
КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ УРОКІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА (11)
[31.08.2017]
Мистецтво. 9 клас. Уроки (за підручником Л.Масол) (4)
[31.08.2017]
Мистецтво. 9 кл (Л.Масол) Уроки 1-2. Школи і лідери модерну (6)
[10.02.2014]
МОЛОДЕЖЬ ЗА ЗДОРОВЫЙ ОБРАЗ ЖИЗНИ Сценарий выступления агитбригады (0)
[28.05.2013]
Сценарий открытия пришкольного лагеря (с игровой программой) (0)
[01.12.2009]
Сценарий "ДЕНЬ СВЯТОГО НИКОЛАЯ" (7)
[01.09.2012]
Стихи ко Дню освобождения Донбасса (1)
[08.10.2017]
Конспекти уроків мистецтва. 9 клас (за підручником Л.Масол) (4)
[08.06.2017]
Матеріали для проведення Першого уроку у 2017/2018 навчальному році (0)
[28.11.2012]
Сценарий к Международному Дню инвалидов (0)
[23.08.2011]
Календарно-тематичне планування уроків музичного мистецтва в 1-8 класах (10)
[01.12.2012]
Сценарий ко Дню святого Николая (0)
[19.06.2016]
Навчальні плани на 2016-2017 рік (для всіх класів і всіх типів шкіл) (0)
[22.08.2011]
План виховної роботи школи на 2011-2012 навчальний рік (2)
[06.09.2009]
ОСЕННИЙ БАЛ и ОСЕННИЙ УТРЕННИК (сценарии) (0)
[19.06.2013]
Сценарий закрытия летнего пришкольного лагеря (игровая программа) (0)
[17.02.2014]
Сценарий конкурсной программы на 8 Марта "Мисс весна" для старшеклассников (0)
[08.09.2014]
Календарно-тематичне планування з предмета «Захист Вітчизни» 10-11 класи (1,5 години) (0)
[17.08.2013]
календарно-тематичне планування уроків музичного мистецтва в 1-2 класах за новою програмою 2013-2014 н.р (0)
[14.07.2016]
План виховної роботи школи на 2016-2017 н.р. (0)
[12.08.2014]
Річний план роботи педагога-організатора на 2014-2015 н.р. (0)
[29.06.2015]
Готуємо навчальні плани на 2015-2016 н.р. (0)
[07.08.2011]
Конспект Першого уроку " Україна-наш спільний дім" (0)
[20.08.2011]
Конспект первого урока "«Украина - наш общий дом» " (на русском языке) (8)
[25.07.2013]
План виховної роботи школи на 2013-2014 навчальний рік (0)
[13.09.2009]
ПРИВЕТСТВИЕ УЧАЩИХСЯ на ЮБИЛЕЕ РАЙОНА (сценарий) (0)
[27.02.2013]
Сценарий праздничного концерта для учителей школы, посвященного 8 Марта (0)
10 клас. Художня культура. Урок 1

Тема. Архітектура і Образотворче мистецтво Київської Русі

Історія художньої культури України неможлива без такої яскра­вої сторінки, як доба Київської Русі. Вона має велике значення, адже впродовж існування цієї держави було закладено основу української культури. Окрім слов’янських традицій, творчість давньоруських мит­ців зазнала значного впливу культур сусідніх народів, зокрема провід­ної ранньосередньовічної християнської держави — Візантії. Особли­во це помітно в архітектурі, монументальному живописі й іконописі Київської Русі.

Архітектурні пам'ятки Київської Русі

Містобудування. Серцем давньоруського міста часів Київської Русі був дитинець — огороджена ровом і захищена фортифікаційною стіною територія, на якій розташовувались княжа резиденція, двори знаті, церковного владики, монастирі, храми. Вхід у дитинець здійсню­вався крізь брами сторожових башт. Дороги, що вели до брам дитинця, часто ставали основою торговельно-ремісницьких районів, де мешкали прості городяни.

О        Які міста сучасної України були культурними центрами Київської Русі? _(_] Наведіть приклади найвідоміших історико-архітектурних комплексів.

Прикладом давньоруської фортифікаційної архітектури є славно­звісні Золоті ворота з Києві, зведені за часів князювання Ярослава Му­дрого. Вони виконували роль головного парадного в’їзду в столицю Ки­ївської Русі, що вів крізь захисний вал міста, і являли собою масивну цегельну вежу з брамою. Над проїздом стояла невелика церква Благо­віщення, яка свідчила про сповідування мешканцями міста християн­ської віри. Золоті ворота були зруйновані ордами Батия під час осади Києва. Кілька століть велична пам’ятка простояла в руїнах. Нині її реконструйовано за літописними свідченнями, старовинними рисун­ками та результатами досліджень подібних споруд в інших давньо­руських містах.

Зодчество. Історія давньоруського архітектурного мистецтва бе­ре початок від дерев’яного будівництва давніх слов’ян. У Київській Русі існували багаті традиції дерев’яного зодчества ще задовго до то­го, як на її території з’явилися перші муровані споруди. На жаль, жодна архітектурна пам’ятка тих часів не дійшла до нас. Проте роз­копки стародавніх міст виявили численні залишки зрубних будівель, а також різні конструктивні деталі (карнизи, лиштви, гребені,

тощо), що вказують на багатий декор і надзвичайну красу княжих, бо­ярських та купецьких хоромів.

Прийняття Київською Руссю християнства зумовило перехід від дерев’яного до кам’яного й цегельного будівництва, представленого пе­реважно храмовими спорудами. Розвиток зодчества того часу можна умовно поділити на певні періоди, протягом яких воно пройшло шлях від наслідування й переосмислення традицій візантійського мистецтва до створення власних самобутніх архітектурних шкіл.

Для зведення перших кам’яних християнських храмів запрошу­вали найкращих майстрів Візантії. Основним будівельним матеріалом служили камінь і плінфа*. Про вплив візантійського мистецтва свід­чать хрестоподібне планування (так званий «грецький хрест»), наяв­ність галерей, п’ятикупольна система будівель і чергування рядів ка­міння та плінфи в кладці стін. Зразками архітектури, в яких найбільше простежується візантійських стиль, були Десятинна церква в Києві і Спасо-Преображенський собор у Чернігові.

Найбільшого розквіту монументальна архітектура Київської Русі досягла в першій половині XI ст., за ч&сів правління Ярослава Мудро­го. Перлиною архітектурного мистецтва того часу є Софія Київська — найвеличніший храм, який і нині належить до визначних пам’яток світової архітектури. Софійський собор у Києві належить до поши­рених у візантійській архітектурі п’ятинефних хрестово-купольних храмів, але він є яскравим свідченням того, що майстри прагнули до створення власного стилю. Багатоглав’я, пірамідальність композиції, оригінальна кладка стін, шоломоподібна форма бань — ось те нове,

Плінфа — широка пласка цегла, що застосовувалась як будівельний ма­теріал для візантійських і давньоруських храмів.

що привнесли зодчі в побудову Софії Київської, спираючись на тради­ції дерев’яної давньоруської архітектури. Композиційне рішення Софії Київської відіграло велику роль у формуванні національних рис укра­їнського архітектурного мистецтва.

Новий етап розвитку архітектури Київської Русі припав на дру­гу половину XI — першу половину XII ст. Будівлі цього періоду вже помітно відрізняються від тих, що були зведені раніше. На зміну пиш­ним храмам, яким були притаманні складна динамічна композиція, багатоглав’я та галереї, прийшли прості будівлі з чітко окресленими лініями фасадів, лаконічним декором, увінчані однією масивною ба­нею. Архітектура набула ознак романського стилю, що виявився в зо­внішньому оформленні споруд.

Зодчі поступово перейшли на місцеві будівельні матеріали й розро­били нові технологічні прийоми, відмінні від візантійських. Майстри кожного регіону Київської Русі створювали власний стиль, сформували­ся навіть окремі архітектурні школи: київсько-чернігівська, галицька.


Найстаріша архітектурна школа Русі — київсько-чернігівська. Багато архітектурних форм, винайдених її майстрами, стали кано­нічними для наступних храмів в інших містах. Київські й черні­гівські храми зводили з цегли, стіни затирали вапном, зовнішнє оздоблення виконували за допомогою рельєфної цегляної кладки. Особливістю чернігівських будівель були багаті різьблення в декорі фасадів, у яких мотиви давньоруської архітектури перегукуються зі слов’янськими. Серед найвизначніших пам’яток київсько-черні­гівської архітектури можна назвати Свято-Успенський та Борисо- глібський собори.

Архітектура галицької школи зазнала значного впливу роман­ського стилю західноєвропейського мистецтва. На відміну від київ­ських та чернігівських майстрів, галицькі зодчі для будування ши­роко застосовували місцевий природний матеріал — камінь. Суворі храми мали статичну урівноважену композицію з однією великою банею та спокійним ритмом закомар*. Особливою окрасою цих бу­дівель було вишукане кам’яне різьблення. Самобутність архітекту­ри галицької школи виявилася в спорудженні церкви святого Пан­телеймона — єдиного зразка галицького зодчества, що зберігся до нашого часу.

Закомара — в архітектурі Київської Русі напівкругле завершення час­тини зовнішньої стіни будівлі.


ПЕРЕГЛЯНЬТЕ ВІДЕО:


Монументальний живопис Київської Русі

Середньовіччі, архітектура Київської Русі була головним видом мистецтва, якому підпорядковувалися інші. Серед видів образотворчого мистецтва перше місце на­лежить монументальному живопису, який також постав на основі візантійських традицій. Констан­тинопольські митці, оздоблюючи собори, вико­ристовували два види техніки монументального живопису: мозаїку і фреску. Потім прийоми й тех­нологію візантійських художників перейняли та вдосконалили місцеві митці.

Давньоруський мозаїчний живопис X—XII ст. може бути поділений на два види: високохудожні мозаїки підлоги, що фрагментарно збереглися до нашого часу в деяких храмах епохи Київської Ру­сі, і мозаїчний настінний живопис, яким оздоблю­вали найважливіші в символічному плані й най­більш освітлені частини храмів — центральний купол, вівтар.

Надзвичайно високий рівень технічної та ху­дожньої майстерності київських митців у галузі мозаїчного живопису служив зразком для західно­європейських майстрів. Палітра смальт*, якими були набрані мозаїчні підлоги й оформлені інтер’єри чернігівських, київських, переяславських храмів, відрізнялася надзвичайним кольоровим розмаїт­тям. Так, під час створення мозаїк собору Софії Київської майстри застосували близько 180 відтін­ків різних кольорів.

Про надзвичайно високий художній рівень мозаїчного мистецтва на теренах України свідчать ансамблі мозаїк Софії Київської, фрагменти мозаїк Золотоверхого собору Михайлівського монастиря, Десятинної церкви, Успенського собору Києво- Печерської лаври, Михайлівського собору Видуби- цького монастиря.

Оскільки мозаїка належить до складних і до­рогих технік монументального живопису, великої

Смальта — кольорове непрозоре скло у вигляді кубиків або пластинок, призначене для створен­ня мозаїки.


популярності в Київській Русі набув фресковий живопис. Відомими є цикли настінних розписів Софії Київської, які зображують сюжети Євангелія, Старого Заповіту, а також святого Георгія та архангела Ми- хаїла — покровителів княжого роду. Унікальними пам’ятками фрес­кового живопису є розписи на стінах веж, де розташовані сходи, яки­ми піднімалися князь із дружиною та почтом. Тут представлені сцени

Чому середньовічні храмові мозаїки називають «Євангелієм для непись­менних»?

світського життя Київської Русі. Так, на південній стіні собору зберігся колективний портрет родини князя Ярослава Мудрого — його дружи­ни Ірини й доньок Єлизавети, Анастасы та Анни. Цей витвір — най­давніший зразок портретного жанру українського живопису: костюми жінок зображені досить точно, обличчя, попри умовність, передають індивідуальні риси.

Фрески епохи Київської Русі відрізняються суворістю наслідуван­ня традицій візантійського живопису й урочистою монументальністю.


Іконопис Київської Русі

Становлення іконопису Київської Русі відбу­лося в другій половині XI — на початку XII ст. До цього ікони були переважно візантійські та грецькі. Разом із поширенням будівництва храмів виникла давньоруська школа іконопису. Її заснов­ником уважають митрополита Іларіона. У Києво- Печерському патерику згадується про перших ві­домих іконописців Київської Русі — Алімпія та Григорія. Про останнього розповідали, що йому допомагають янголи: він міг за кілька годин напи­сати й позолотити образ (зазвичай наце витрача­ли кілька тижнів).


Давні майстри дотримувалися суворого іко­нописного канону. Його поява пов’язана з перека­зами про те, що перші ікони або з’явились самі по собі («Спас Нерукотворний»), або були написа­ні художниками, які особисто знали чи пам’ятали святих (за повір’ям, ікона Володимирської Божої Матері була написана євангелістом Лукою). Отже, православна церква ніколи не допускала писання ікон за уявою чи з натури. Іконописні зображення створювалися за пев­ними суворими правилами. Умовність письма ма­ла чітко відмежовувати божественний («горній») світ від земного («дольного») і підкреслювати в ли­ках Христа, Богоматері та святих їхню неземну сутність. Для цього фігури зображалися пласкими й нерухомими


Книжкова мініатюра Київської Русі

Поширення писемності й поява книг зумовили виникнення в Київ­ській Русі такого виду живопису, як книжкова мініатюра. Перші твори оригінальної писемності, що дійшли до нас, з'явилися в епоху правлін­ня князя Ярослава Мудрого та його синів Ізяслава і Святослава. Проте, на жаль, більшість із них відомі за списками*, здійсненими пізніше, або за фрагментами. Серед найвизначніших пам’яток давньоруської літера­тури — Остромирове Євангеліє, «Ізборник** Святослава», «Слово про за­кон і благодать», «Руська Правда» і, звичайно, «Повість минулих літ».

Список книги — графічний і мовний варіанти текстів, створені перепи­сувачем книги з метою наближення тексту оригіналу до рідної мови чи діалекту.

Ізборник — зібрання різноманітних повістей, притч, повчань, мудрих висловів тощо.


Невід’ємними елементами художнього оформ­лення майже кожного літературного твору були заставки або мініатюри (сюжетні зображення, роз­міщені на початку книги чи її розділу), буквиці (великі орнаментовані кольорові літери на почат­ку тексту), також рукописи часто прикрашалися кінцівками й візерунками на полях.

Значення заставок у рукописних книгах ду­же велике: вони мали налаштувати читача на зміст тексту, створити певний філософсько-естетичний настрій. Окрім цього, заставки застосовувалися для позначення структури книги. Книжковим мініа­тюрам властиві надзвичайна вишуканість, яскраве орнаментальне оздоблення навколо фігур та вели­ка кількість позолоти, що наближає це мистецтво до ювелірного й робить його схожим на вироби пе- регородчастих емалей.

Орнаментування рукописних книг із пли­ном часу змінювалося. На початку XI ст. в деко­ративному оформленні книжок панував візантій­ський орнамент. Його характерною особливістю є рамка, що складається з простих геометрич­них форм — прямокутників, кругів, квадратів, трикутників, арок тощо. Фон заставок зазвичай золотили, у кольоровому рішенні перевагу від­давали червоному, синьому та зеленому. Буквиці 

часто зображували у формі птахів, фантастич­них тварин.Роздивіться сторінки Остромирового Єван­гелія й Часослова герцога Берійського, оформ­леного видатними французькими художниками братами Люмбергами. Порівняйте ці зразки се­редньовічної книжкової мініатюри. У яких ху­дожніх елементах відображені особливості захід­ноєвропейської і давньоукраїнської культур?

ПЕРЕВІРИТИ ЗНАННЯ ЗА ТЕМОЮ МОЖНА ТУТ

Архітектура й витвори образотворчого мис­тецтва часів Київської Русі відзначаються худож­ньою довершеністю й майстерністю виконання.

Більшість із них сучасні дослідники визначають як геніальні творіння. Нетлінність давньоукраїн­ських шедеврів — неспростовний доказ духовної єдності України сучасної та України княжої.

Форма входа
Поиск
Новое на сайте
[25.02.2021]
Шкільні заходи до 150-ї річниці з Дня народження Лесі Українки (0)
[24.02.2021]
Дайджест ПОДІЇ ТИЖНЯ з 17.02. по 24.02.2021 року (0)
[24.02.2021]
Про внесення змін до Методичних настанов щодо розроблення, запровадження та використання постійно діючих процедур, які базуються на принципа (0)
[24.02.2021]
Про проведення БФ «Живи, Україно» семінарів духовно-морального спрямування (0)
[24.02.2021]
Про заходи з увічнення пам’яті захисників України (0)
[24.02.2021]
Про заходи з увічнення пам’яті захисників України (0)
[22.02.2021]
Міжнародний день рідної мови відзначається 21 лютого. (0)
[22.02.2021]
День Героїв Небесної Сотні в Кіндратівському ЗЗСО (0)
[22.02.2021]
Про внесення змін до листа Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти від 15 лютого 2021 року № 135/21 (до Дня Героїв (0)
[22.02.2021]
Всеукраїнський відбір до участі у міжнародному конкурсі з нейронаук «International Brain Bee» ‏‏‎ ‎ (0)
[22.02.2021]
Щодо проведення VІІІ Всеукраїнського бізнес-турніру «Стратегія фірми – 2021» (0)
[22.02.2021]
Про проведення Міжнародного фотоконкурсу «Ми – люди Землі» (0)
[22.02.2021]
Щодо можливої участі. НЦ МАНУ курс “Основи генетики” (0)
[19.02.2021]
24 навчальний тиждень. З 01 по 05 березня 2021 року (0)
[19.02.2021]
ПЛАН МАСОВИХ ЗАХОДІВ ШКОЛИ на 22-26 лютого 2021 р (0)
[19.02.2021]
Щодо підтримки петиції (0)
[18.02.2021]
Дайджест "Події тижня" з 10 по 17.02.2021 р (0)
[18.02.2021]
ДО УВАГИ!!! Книга «Героями не народжуються» (0)
[18.02.2021]
Про інформаційні матеріали (0)
[17.02.2021]
Про проведення другого Всеукраїнського конкурсу створення вебсайтів «Літературна візитка краю» (0)
[17.02.2021]
Про проведення обласного конкурсу квестів «Квесторія» (0)
[17.02.2021]
Про проведення обласного етапу всеукраїнського фестивалю «В об’єктиві натураліста 2021» (0)
[17.02.2021]
Про методичні рекомендації щодо проведення заходів до Дня Героїв Небесної Сотні (0)
[17.02.2021]
Про проведення обласного етапу Всеукраїнської акції «Синиця чубата – птах 2021 року» (0)
[17.02.2021]
Виступ учнів школи до Дня української мови (0)
[17.02.2021]
Вірш до Дня рідної мови, Горбачева Карина (0)
[17.02.2021]
Умови проведення обласного конкурсу учнівської та студентської молоді «Екологія та здоровʼя» (0)
[17.02.2021]
Інформування абітурієнтів з тимчасово окупованих територій України про особливості умов вступу в 2021 році (0)
[15.02.2021]
Щодо проведення національного конкурсу творчих робіт «Шлях розвитку сучасної української культури. Погляд молоді» (0)
[15.02.2021]
Про порядок проведення Обласної виставки фоторобіт юних фотоаматорів “Моя країна – Україна 2021” (0)
[15.02.2021]
Про проведення обласного відкритого Чемпіонату з інтернет-вікторин «Знай, люби, бережи» (0)
[15.02.2021]
Про проведення міського етапу обласного дитячо-юнацького фестивалю народного мистецтва «Смарагдові витоки» (заочно) (0)
[12.02.2021]
24 навчальний тиждень. З 01 по 05 березня 2021 року (0)
[12.02.2021]
План масових заходів школи на 15-19 лютого 2021 р (0)
[11.02.2021]
Плакат "Стем-освіта. Крок до майбутнього" (0)
[11.02.2021]
Проведено заняття № 1 обласної школи новаторства організаторів виховної роботи «Виховання на загальнолюдських морально-етичних цінностях: си (0)
[09.02.2021]
Дайджест «Події тижня» (0)
[09.02.2021]
Інформування про фінансування заходів національно-патріотичного виховання (0)
[09.02.2021]
Про проведення заходів з нагоди Дня безпечного Інтернету у 2020-2021р. (0)
[09.02.2021]
Інформація щодо аналізу захворюваності по Кіндратівській СШ І-ІІІ ступенів №19 (0)
Наші партнери
 




Сайт учителя музичного мистецтва Толоконнікової Жанни Василівни


Сайт учителя музичного мистецтва Юанова Станіслава Маграіловича


Календарь
«  Февраль 2021  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
Архив записей
Облако тегов
Профсоюз

Санаторно-курортное лечение


ПЕНСІЙНИЙ КАЛЬКУЛЯТОР (розрахувати свою майбутню пенсію можна ТУТ)

Печать страницы
Нашему сайту
Copyright MyCorp © 2021Сайт создан в системе uCoz