Кіндратівська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів
з поглибленим вивченням інформатики та програмування
Костянтинівської районної ради Донецької області

МИСТЕЦТВО В ШКОЛІ

Сайт змішаного мобільного дистанційного навчання
Навчайтесь на нашому сайті!



 
Суббота, 14.12.2019, 11:10
Приветствую Вас Гость
Меню сайта
Мини-чат
Наш опрос
Обераємо "КЛАС РОКУ-2019"
Всего ответов: 6
Видео
Статистика

Онлайн всего: 4
Гостей: 4
Пользователей: 0
РЕКЛАМА
Block content
Самое популярное
[29.09.2009]
ПРОГРАММА ПРЕЗИДЕНТА ШКОЛЫ (0)
[26.09.2009]
МУЗЫКА КАК ВИД ИСКУССТВА (конспект урока-лекции по художественной культуре в 9 классе) (0)
[22.06.2014]
Календарь учителя на 2014-2015 учебный год (3)
[13.09.2009]
КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ УРОКІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА (11)
[10.02.2014]
МОЛОДЕЖЬ ЗА ЗДОРОВЫЙ ОБРАЗ ЖИЗНИ Сценарий выступления агитбригады (0)
[28.05.2013]
Сценарий открытия пришкольного лагеря (с игровой программой) (0)
[01.12.2009]
Сценарий "ДЕНЬ СВЯТОГО НИКОЛАЯ" (7)
[31.08.2017]
Мистецтво. 9 кл (Л.Масол) Уроки 1-2. Школи і лідери модерну (6)
[01.09.2012]
Стихи ко Дню освобождения Донбасса (1)
[31.08.2017]
Мистецтво. 9 клас. Уроки (за підручником Л.Масол) (4)
[08.06.2017]
Матеріали для проведення Першого уроку у 2017/2018 навчальному році (0)
[23.08.2011]
Календарно-тематичне планування уроків музичного мистецтва в 1-8 класах (10)
[28.11.2012]
Сценарий к Международному Дню инвалидов (0)
[08.10.2017]
Конспекти уроків мистецтва. 9 клас (за підручником Л.Масол) (4)
[01.12.2012]
Сценарий ко Дню святого Николая (0)
[19.06.2016]
Навчальні плани на 2016-2017 рік (для всіх класів і всіх типів шкіл) (0)
[22.08.2011]
План виховної роботи школи на 2011-2012 навчальний рік (2)
[06.09.2009]
ОСЕННИЙ БАЛ и ОСЕННИЙ УТРЕННИК (сценарии) (0)
[19.06.2013]
Сценарий закрытия летнего пришкольного лагеря (игровая программа) (0)
[17.02.2014]
Сценарий конкурсной программы на 8 Марта "Мисс весна" для старшеклассников (0)
[08.09.2014]
Календарно-тематичне планування з предмета «Захист Вітчизни» 10-11 класи (1,5 години) (0)
[17.08.2013]
календарно-тематичне планування уроків музичного мистецтва в 1-2 класах за новою програмою 2013-2014 н.р (0)
[14.07.2016]
План виховної роботи школи на 2016-2017 н.р. (0)
[12.08.2014]
Річний план роботи педагога-організатора на 2014-2015 н.р. (0)
[29.06.2015]
Готуємо навчальні плани на 2015-2016 н.р. (0)
[07.08.2011]
Конспект Першого уроку " Україна-наш спільний дім" (0)
[20.08.2011]
Конспект первого урока "«Украина - наш общий дом» " (на русском языке) (8)
[25.07.2013]
План виховної роботи школи на 2013-2014 навчальний рік (0)
[13.09.2009]
ПРИВЕТСТВИЕ УЧАЩИХСЯ на ЮБИЛЕЕ РАЙОНА (сценарий) (0)
[27.02.2013]
Сценарий праздничного концерта для учителей школы, посвященного 8 Марта (0)

10 клас. ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА.

УРОК 2  Тема 2. Музична культура


Музикальність — одна з визначних національних рис українсько­го народу. Музичні традиції на території сучасної України існують із прадавніх часів. Про це свідчать археологічні розкопки первісних стоянок, давніх слов’янських поселень та давньогрецьких міст. Музич­ні інструменти, винайдені прадавніми народами, перейшли у спадок українській культурі й досі становлять основу нашої народної інстру­ментальної музики.

Багату спадщину залишила по собі культура княжої доби. Саме в ті часи сформувалися такі пісенні жанри, як величальна пісня й би­лина, що за кілька століть переростуть у козацькі думи та історичні пісні — зразки самобутнього українського музичного мистецтва. За ча­сів Київської Русі закладались основи ще одного напряму музики — церковного співу.

 Первісні музичні інструменти. Музична культура східних слов'ян, античних міст Північного Причорномор'я

У багатьох народних піснях та обрядах ми бачимо відлуння да­лекої музичної давнини, пов’язаної з обожнюванням природи, коли не­бо, сонце, ліс, луки уявлялися людям живими істотами. Давні віру­вання наших пращурів, їхній життєвий уклад, світосприйняття — усе це втілювалось у піснях, що супроводжувалися грою на простих му­зичних інструментах. Саме ця творчість і стала фундаментом для розвитку української національної музичної культури, яка по праву вважається однією з найкращих у світі.

Первісні музичні інструменти

         Музична культура бере свій початок із прадавніх часів, і, на думку вчених, перші прояви музичного мистецтва на українських землях спо­стерігалися вже близько сорока тисяч років тому. Деякі археологічні знахідки палеолітичної доби свідчать про зародження музичної культури та по­яву перших музичних інструментів, які, вочевидь, були схожими в усіх народів світу. Це видно зі зразків, знайдених у багатьох країнах, у тому чис­лі й в Україні. Наприклад, на палеолітичній сто­
янці Молодове (Чернівецька область) львівською археологічною експе­дицією 1953 року знайдено чотири флейти з рогу північного оленя. Одна з них мала дуже складну як на той час конструкцію: на її кор­пусі лишилися сліди шести отворів, за допомогою яких можна було відтворювати цілий звукоряд.

Безцінною знахідкою під час археологічних розкопок на Мізин- ській стоянці є вироби з кісток мамонта, поверхня яких покрита лі­нійним розписом, виконаним червоною вохрою, змішаною з кістковим жиром. Дослідники інтерпретували їх як музичні інструменти, що за­стосовувалися для супроводу танців.

Музичним інструментом є, очевидно, і шумовий мізинський на­бірний браслет, що виготовлений із пластин бивня мамонта, гравійо­ваний меандровим орнаментом і складається з п’яти окремих незамкне- них кілець.

Дещо інші музичні інструменти, а саме сім дудочок із пташиної кістки періоду неоліту, знайдено 1931 року в Маріупольському могиль­нику, що на Донеччині.

Інтонаційними джерелами прадавнього музичного мистецтва за різними дослідженнями вважаються інтонації експресивного мовлен­ня, спів птахів та голоси тварин, ритми роботи первісних людей, їхні звукові сигнали та магічні заклинання. Загалом, первісне музичне мистецтво мало синкретичний характер: пісня, танець і поезія були поєднані і часто супроводжували обряди, працю, події родинного жит­тя тощо. В уявленні людей музика й музичні інструменти відігравали важливу роль оберегів під час заклинань та молитов. У музиці вбача­ли засіб захисту від злих духів, привертання добрих божеств.

Музична культура східних слов'ян

Давні слов’яни вшановували пращурів та поклонялись язични­цьким богам. Поклоніння здійснювали в храмах і капищах з ідолами. Релігійні обряди на честь Перуна (бога грому й блискавки), Стрибога (бо­га вітрів), Ярила (бога сонця), Лади (богині кохання) супроводжувались співами, ритуальними танцями, грою на музичних інструментах і завер­шувались спільним застіллям. Слов’яни вшановували не лише язич­ницьких богів, але й місця, де вони живуть: ліси, гори, річки та озера.

За припущеннями дослідників, пісенна й інструментальна твор­чість того часу розвивалися у тісному взаємозв’язку. Імовірно, що саме обрядовий спів сприяв виникненню музичних інструментів із встанов­ленням їхнього музичного строю, оскільки храмові пісні-молитви вико­нувались із музичним супроводом.

Пісенну творчість давніх слов’ян поділяють на календарно-обрядову та родинно-обрядову.


Календарно-обрядові пісні нерозривно пов’язані з порами року, відповідними звичаями і землеробством. Жанрами календарної музич­ної творчості є веснянки, гаївки, русальні, купальські та жниварські пісні, колядки і щедрівки. Виконання цих пісень часто супроводжу­валося театралізованими обрядовими діями, хороводами Родинно-обрядові пісні супроводжували зна­менні події в житті людини (народження, весілля, похорон тощо) та відображали особистісні взаємини між членами родини, громади. До жанрів цієї му­зичної творчості відносять весільні пісні, колискові, плачі, голосіння. За характером виконання родин­но-обрядові пісні були урочистими, веселими (весіль­ні), ліричними (колискові) або жалобними (плачі), вони художньо втілювали особисті почуття

Найвідомішими серед музичних інструментів були гусла, сопілка, гудок, бубон, дзвіночок, ріжок, барабан (било). Цікаво, що ударні інструменти ви­користовували не лише під час обрядових дійств та ігрищ, а ще й у військовій справі та на полюванні як ритмічний супровід.


Про музичну обдарованість слов’ян нерідко згадують давні істо­рики, а фольклор, що зберігся, свідчить про багатство української пі­сенної культури, її жанрове розмаїття, своєрідність інтонаційного ла­ду. Він став основою розвитку нового музичного мистецтва в період формування музичної культури Київської Русі. Отже, розквіт культу­ри періоду Київської Русі був підготовлений усім попереднім розви­тком східнослов’янської культури.

Музична культура античних міст Північного Причорномор'я

Музична культура античних міст-полісів Північного Причорно­мор’я зберігала традиції античної Греції. Поети, архітектори, музики античних північнопричорноморських міст-держав були добре знайомі з надбаннями сучасної їм давньогрецької культури. Про це свідчать зображення музичних інструментів та розписи склепів, де поховані му­зики, а також численні скульптурні знахідки.

Серед музичних інструментів у Північному Причорномор’ї на­були поширення ліра (карбувалася на ольвійських та пантікапей- ських монетах), кіфара, арфа, авлос (різновид флейти), орган, сурма, труба. На одній боспорській фресці І ст. н. е. зображено ансамбль музикантів, що рідко траплялося в античному мистецтві: тріо з двох флейт і ручного органа. В Ольвії знайдено кілька уламків кістя­них авлосів, які свідчать про те, що мешканці міста грали на цьому інструменті.

Відомо, що на багатьох різних грецьких святах відбувалися му­зичні агони*. Під час підготовки до них із музикантами займалися спеціальні вчителі, чиї імена збереглися в списках учасників змагань.

Агон — своєрідне творче змагання між дійовими особами в еллінських комедіях, завдяки якому розкривається ідейний зміст твору.

Ольвії античній теракотовій статуетці IV—III ст. зображено навчання дитини гри на лірі: маленький хлопчик стоїть поряд із педагогом, який тримає в руці ліру. Ліра змальо­вана також на предметах місцевого виробництва: на ольвійських монетах, формі для теракоти з фі­гуркою Аполлона з лірою.

Зображення іншого музичного інструмента — барбітона — збереглося на червонофігурному лекі- фі з Ольвії. Вазописець першої третини V ст. на­малював музиканта, який сидить на стільці.

Одне з давніх зображень кіфари збереглося на кратері, знайденому на острові Березань. Його розписав вазописець із малоазійського міста Кла- зомени в першій половині VI ст. На центрально­му фризі він зобразив урочисту, вочевидь риту­альну, ходу за участю чотирьох жінок, які грають на кіфарах.

Античність, її культура і мистецтво — вічне, невичерпне джерело ідей, думок, художніх відкрит­тів. З нього людство в усі часи черпало натхнення для створення прекрасного. Без цієї невмирущої спадщини неможливо уявити шляхи соціального й духовного прогресу людства, його майбутнє.

Музична культура Київської держави: народна, придворно-світська, церковна. Давньоруські музиканти, музичні інструменти

Музична культура Київської Русі надзви­чайно багата й різноманітна. Її розвиток зумовле­ний кількома чинниками: продовженням традицій місцевої східнослов’янської культури, запозичен­ням європейських придворно-світських традицій

та наслідуванням візантійської релігійної куль- Музичні інструменти тури. Отже, за часів Київської Русі в музично- часів Киівськ01 РУСІ му мистецтві одночасно існували три напрями: народна музика, придворно-світська та церковна.

Окрім того, у давньоруському суспільстві про­тиставлялись два поняття: інструментальна му­зика та спів. І якщо у світському житті музичні інструменти були невід’ємною частиною твор­чості (княжі застілля, народні свята, військові походи), то в релігійній культурі музичне мис­тецтво було представлене виключно вокальними творами. Більш того, церква суворо засуджува­ла гру на музичних інструментах, називаючи її «бісівською», оскільки вона була тісно пов’язана з язичницькою дохристиянською культурою.


Народна музика

Найважливішим напрямом музичного мистецтва Давньої Русі була народна пісня. їй надавали особливого значення як у житті громади, так і в житті окремої людини. Відзначання будь-якого свя­та чи важливої події в родині обов’язково супроводжувалося обря­дами, а пісня була їх невід’ємною складовою. За давніми літописни­ми пам’ятками можна дійти висновку, що народна пісенна творчість була популярною серед усіх верств суспільства — від селянина до княжої дружини.

Наслідуючи дохристиянські традиції, народне музично-поетичне мистецтво Київської Русі було тісно пов’язане зі східнослов’янським обрядовим фольклором. Як і раніше, урочистості календарного ци­клу відігравали важливу роль у побутовому устрої давньоруського суспільства. Свята Коляди, Масниці, Великодня, Купали, Русалій, обжинкового періоду вважалися визначними подіями, і їх відзначан­ня обов’язково супроводжувалося ритуалами, ігрищами, хороводами, піснями. Родинно-обрядова пісенна творчість також не втратила сво­єї значущості: весільні, колискові, поховальні та інші пісні, пов’язані із життєвим циклом людини, залишались важливим елементом на­родної культури.

Разом із піснями календарно-обрядовими та родинно-обрядо- вими, що посідали значне місце в родинному побуті та суспільному житті, у Київській Русі виник новий музично-поетичний жанр — билина. Зародились билини наприкінці першого тисячоліття в Ки­єві, Чернігові, Галичі, Новгороді та в інших містах і землях Русі. Відомі билини так званого Київського та Новгородського циклів. Билинні твори оспівували важливі події в історії давньоруської дер­жави. Головними образами київського циклу билин стали відомі бога-

тирі Ілля Муромець, Добриня Микитич та Альоша Попович. Музичну основу старовинних билин становили протяжні наспіви декламацій­ного характеру, і за інтонацією вони були подібні до розповідного мовлення.

Придворно-світська музика

Поширеними в Київській Русі були й різноманітні види світсько­го музикування. У звичаях княжого двору та військового побуту було супроводження музикою офіційних церемоній, вона лунала під час княжих застіль. На думку дослідників музичної культури Київської Русі, князі утримували при дворі професійних музикантів-інструмен- талістів, співаків, танцюристів. їх називали скоморохами. Про це мож­на судити за фресками Софійського собору. На одній із них зображений музикант зі струнним смичковим інструментом на кшталт середньо­вічного фіделя (попередника віоли), на інших — група виконавців із духовими та щипковими інструментами. У цьому гурті можна поміти­ти скоморохів-танцюристів.

Різноманітним був інструментарій скоморохів. Ось як описав йо­го в «Повісті минулих літ» Нестор Літописець: «...и оудариша в сопъли, в гусли и бубны, начата ихъ играти». Цей перелік можна доповнити гудками, дерев’яними трубами, парними сопілками, флейтами Пана*.

Окрім палацових ансамблів, при княжому дворі існували й вій­ськові оркестри. Провідними музичними інструментами, що входили до їх складу, були суренки, бубни й труби.

Особливе місце в княжому побуті Київської Русі посідали героїч­ні величальні пісні. їх виконували при зустрічі князя з ратного похо­ду, під час сходження на княжий престол. Такі пісні згодом змінились на здравиці на честь князя, патріарха або інших визначних осіб держа­ви. Цей пісенний жанр музична культура Київської Русі запозичила у Візантії, де існувала особлива традиція вшановування імператора.

Героїчні величальні пісні знайшли відображення у відомій літера­турній пам’ятці Київської Русі кінця XII ст.— «Слові о полку Ігоревім», де уславлювалися князі, їхні подвиги, оспівувалась рідна земля. Про сто­сунок цього твору до музичного мистецтва свідчать численні посилання на співця Бояна, який виконував його в супроводі гри на гуслах.

Церковна музика

Із прийняттям християнства в культуру Київської Русі прийшов

і  візантійський церковний спів. Спочатку у храмовому богослужінні брали участь грецькі та південнослов’янські співаки, яких запрошува­ли князі. Наприкінці IX — початку XII ст. з’явилися перші рукопис­ні співочі книги.

Флейта Пана — духовий інструмент у вигляді з’єднаних разом кіль­кох сопілок різної величини та настройки.

Християнство принесло на Русь певну систему богослужбових жанрів: кондаки, ірмоси, канони, тропарі тощо. Більшість цих жан­рів присутні й у сучасній християнській духовній музиці. Найвідомі- шим твором церковного музичного мистецтва Київської Русі вважають кондак*, присвячений пам’яті князів Бориса та Гліба.

Церковний спів Русі за візантійською традицією був одноголосим

і  відрізнявся спокійним, урочистим і навіть суворим рухом мелодії, ме­тричного розподілу на такти не було. По суті, це було читання на роз­спів, де інтонації визначалися жанром твору і змістом тексту. На від­міну від католицьких держав, у православній Київській Русі храмової інструментальної музики не існувало. Вочевидь, це пояснюється тим, що її пов’язували із язичницькими ритуалами та ігрищами, а також із латинським католицьким богослужінням, де використовувався орган. Єдиним музичним інструментом, який дозволила православна церква, був дзвін. Але він виконував сповіщальну функцію. Музикантів, які во­лоділи мистецтвом дзвонарства, називали дзвонарями.

Мистецтва церковного співу у Візантії й на Русі навчали педагоги, яких називали доместиками (від латинського «начальник, поводир»). Во­ни були професійно підготовленими музикантами й поєднували обов’язки співака-соліста, вчителя співу та диригента хору. Літопис зберіг ім’я до­местика Стефана, який став ігуменом Києво-Печерського монастиря піс­ля смерті Феодосія Печерського. Літературні пам’ятки того часу розпові­дають про «двір доместиків», який існував при Десятинній церкві. Отже, Київ був головним осередком церковного музичного мистецтва, звідки «домествений спів» поширився іншими містами Київської Русі.

Кондак — різновид візантійського церковного гімну.

На відміну від народної пісні, яка існувала в усній формі, церковний спів записувався за допомогою особливої системи умовних позначень — так зва­ної невменної (тобто знакової) нотації, поширеної у Візантії й інших країнах. На Русі ці знаки назива­ли «крюками» або «знаменами», звідки й церков­ний спів Київської Русі дістав назву «знаменного співу». «Знамена» писали над словами тексту, вони вказували лише напрям мелодії, а не точну ви­соту звука.

   За якими основними напрямами розвивалась музична культура Київ­ської Русі?

   Яке місце посідала музика в придворно-світському житті Київської Русі? Наведіть приклади.

   Які нові пісенні жанри виникли за часів Київської Русі? Визначте їхні особливості.

   Чим відрізнялась церковна музика від народної та світської? Поясніть причину цих відмінностей.

   Складіть кросворд на тему «Музичні інструменти Київської Русі».

   Доберіть із відомих літературних пам'яток («Слово о полку Ігоревім», билини) рядки, які підтверджують наявність придворно-світської музи­ки в Київській Русі.

Колективна робота: підготуйте доповідь на тему «Давньоруське мистецтво церковного дзвонарства», у якій розкажіть про його зв'язок із дохристи­янською культурою, різновиди звучання дзвонів, їхнє значення тощо.

ПЕРЕЙТИ ДО ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ 




Форма входа
Поиск
Новое на сайте
[13.12.2019]
16 навчальний тиждень. З 23 по 28 грудня. Переглядаємо урок №16 (0)
[13.12.2019]
ПЛАН РОБОТИ на 16-21 грудня 2019 р (0)
[13.12.2019]
Інформація щодо проведених заходів, приурочених до Всеукраїнського тижня права у Кіндратівській СШ І-ІІІ ступенів (0)
[07.12.2019]
ПЛАН РОБОТИ на 09 – 13 грудня 2019 р (0)
[07.12.2019]
15 навчальний тиждень з 16 по 20 грудня 2019 р (0)
[06.12.2019]
План заходів з проведення Всеукраїнського тижня права в Кіндратівській СШ І-ІІІ ступенів (0)
[02.12.2019]
План заходів до Дня св.Миколая (0)
[30.11.2019]
14 навчальний тиждень. З 09 по 13 грудня. Переглядаємо урок №14 (0)
[30.11.2019]
ПЛАН РОБОТИ на 02-06 грудня 2019 року (0)
[25.11.2019]
Про виконання Плану заходів у зв’язку з роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні в Кіндратівській СШ І-ІІІ ступенів (0)
[23.11.2019]
13 навчальний тиждень. З 02 по 06 грудня. Переглядаємо урок №13 МИСТЕЦТВО 1 КЛАС (0)
[23.11.2019]
ПЛАН РОБОТИ на 25 – 29 листопада 2019 р (0)
[17.11.2019]
12 навчальний тиждень. З 25  по 29 листопада. Переглядаємо і виконуємо завдання до уроку №12 (0)
[17.11.2019]
ПЛАН РОБОТИ на 18 – 22 листопада 2019 р (0)
[15.11.2019]
9 клас. Мистецтво. Уроки 11-12. У пошуках художньої експресії (Інтерактиний плакат за підручником Л.Масол) (0)
[15.11.2019]
Єдиний національний урок «Безпечна країна» (0)
[14.11.2019]
Тиждень безпеки дорожнього руху. (0)
[10.11.2019]
ШКОЛА, ЯКА ПРОБУДЖУЄ ТА НАДИХАЄ ДО ДІЇ (0)
[09.11.2019]
До Дня української мови та писемності (0)
[08.11.2019]
ПЛАН РОБОТИ на 11 - 15 листопада 2019 р (0)
[07.11.2019]
11 навчальний тиждень. З 18 листопада по 22 листопада. Переглядаємо урок №11 (0)
[06.11.2019]
Про проведену роботу щодо вжитття заходів із запобігання впливу негативного середовища на дітей (0)
[02.11.2019]
ПЛАН РОБОТИ на 04-08 листопада 2019 р (0)
[29.10.2019]
Фотографія, що оживає (0)
[25.10.2019]
Про відзначення в Кіндратівській СШ 75-ї річниці вигнання нацистських окупантів з території України (0)
[25.10.2019]
Про проведення Єдиного дня безпеки дорожнього руху в Кіндратівській СШ (0)
[25.10.2019]
Про проведення Єдиного дня пожежної безпеки в Кіндратівській СШ (0)
[24.10.2019]
10 навчальний тиждень. З 11 по 15 листопада. Переглядаємо урок №10 (1)
[21.10.2019]
Що таке історична пам'ять? (0)
[21.10.2019]
2. Які на Вашу думку історичні події України більше вплинули на національну свідомість українців: трагічні чи героїчні? (0)
[21.10.2019]
У чому полягає позитивний та негативний вплив історичної пам’яті на формування української нації? (0)
[21.10.2019]
4. Які, на вашу думку, є умови оптимального вирішення питання вибору методів, засобів та форм навчально-виховної діяльності, що забезпечать (0)
[21.10.2019]
5. Чи потрібна «Концепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді» як документ у якому визначено бачення майбутнього, на основ (0)
[18.10.2019]
9 навчальний тиждень з 04 по 08 листопада Переглядаємо і виконуємо завдання уроку №9 (2)
[18.10.2019]
План роботи Кіндратівської СШ І-ІІІ ступенів на осінніх канікулах з 28.10 по 01.11.2019 року (0)
[18.10.2019]
ПЛАН РОБОТИ на 21-25 жовтня 2019 р (0)
[18.10.2019]
Кіндратівська СШ Тиждень БЖД (0)
[16.10.2019]
Панас Карпович Саксаганський (0)
[16.10.2019]
Фотографія, що оживає. Алла Горська. Автопортрет з сином (0)
[15.10.2019]
Сигнал лазера (для квеста) (0)
Наші партнери
 




Сайт учителя музичного мистецтва Толоконнікової Жанни Василівни


Сайт учителя музичного мистецтва Юанова Станіслава Маграіловича


Календарь
«  Декабрь 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
Архив записей
Облако тегов
Профсоюз

Санаторно-курортное лечение


ПЕНСІЙНИЙ КАЛЬКУЛЯТОР (розрахувати свою майбутню пенсію можна ТУТ)

Печать страницы
Нашему сайту
Copyright MyCorp © 2019Сайт создан в системе uCoz