МИСТЕЦТВО В ШКОЛІ
Сайт змішаного мобільного дистанційного навчання
Навчайтесь на нашому сайті!



 
Вторник, 20.11.2018, 02:15
Приветствую Вас Гость
Меню сайта
Категории раздела
Мои файлы [26]
сценарии [9]
сценарии
экология и краеведение [16]
материалы по экологическому воспитанию и краеведческой работе
методические материалы [681]
методические материалы
олимпиады [9]
материалы Всеукраинской интернет-олимпиады
Мини-чат
Наш опрос
Який формат сучасного уроку для вас найзручнішій
Всего ответов: 16
Видео
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
РЕКЛАМА
Block content
Самое популярное
[29.09.2009]
ПРОГРАММА ПРЕЗИДЕНТА ШКОЛЫ (0)
[26.09.2009]
МУЗЫКА КАК ВИД ИСКУССТВА (конспект урока-лекции по художественной культуре в 9 классе) (0)
[22.06.2014]
Календарь учителя на 2014-2015 учебный год (3)
[13.09.2009]
КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ УРОКІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА (11)
[10.02.2014]
МОЛОДЕЖЬ ЗА ЗДОРОВЫЙ ОБРАЗ ЖИЗНИ Сценарий выступления агитбригады (0)
[01.12.2009]
Сценарий "ДЕНЬ СВЯТОГО НИКОЛАЯ" (7)
[28.05.2013]
Сценарий открытия пришкольного лагеря (с игровой программой) (0)
[01.09.2012]
Стихи ко Дню освобождения Донбасса (1)
[08.06.2017]
Матеріали для проведення Першого уроку у 2017/2018 навчальному році (0)
[23.08.2011]
Календарно-тематичне планування уроків музичного мистецтва в 1-8 класах (10)
[31.08.2017]
Мистецтво. 9 кл (Л.Масол) Уроки 1-2. Школи і лідери модерну (6)
[19.06.2016]
Навчальні плани на 2016-2017 рік (для всіх класів і всіх типів шкіл) (0)
[28.11.2012]
Сценарий к Международному Дню инвалидов (0)
[01.12.2012]
Сценарий ко Дню святого Николая (0)
[22.08.2011]
План виховної роботи школи на 2011-2012 навчальний рік (2)
[06.09.2009]
ОСЕННИЙ БАЛ и ОСЕННИЙ УТРЕННИК (сценарии) (0)
[19.06.2013]
Сценарий закрытия летнего пришкольного лагеря (игровая программа) (0)
[17.08.2013]
календарно-тематичне планування уроків музичного мистецтва в 1-2 класах за новою програмою 2013-2014 н.р (0)
[08.09.2014]
Календарно-тематичне планування з предмета «Захист Вітчизни» 10-11 класи (1,5 години) (0)
[08.10.2017]
Конспекти уроків мистецтва. 9 клас (за підручником Л.Масол) (4)
[31.08.2017]
Мистецтво. 9 клас. Уроки (за підручником Л.Масол) (4)
[17.02.2014]
Сценарий конкурсной программы на 8 Марта "Мисс весна" для старшеклассников (0)
[14.07.2016]
План виховної роботи школи на 2016-2017 н.р. (0)
[12.08.2014]
Річний план роботи педагога-організатора на 2014-2015 н.р. (0)
[29.06.2015]
Готуємо навчальні плани на 2015-2016 н.р. (0)
[07.08.2011]
Конспект Першого уроку " Україна-наш спільний дім" (0)
[25.07.2013]
План виховної роботи школи на 2013-2014 навчальний рік (0)
[20.08.2011]
Конспект первого урока "«Украина - наш общий дом» " (на русском языке) (8)
[13.09.2009]
ПРИВЕТСТВИЕ УЧАЩИХСЯ на ЮБИЛЕЕ РАЙОНА (сценарий) (0)
[09.04.2010]
Сценарий выступления агитбригады отряда"НАСЛЕДНИКИ ПОБЕДЫ",посвященного 65-й годовщине Победы (0)
Главная » Файлы » методические материалы

10 клас. Художня культура. Урок 10. Український іконопис
23.10.2013, 10:46

ТЕМА 10: Український іконопис

МЕТА: ознайомити учнів із мистецтвом українського іконопису, з іс¬торією його створення та поширення у світі; розвивати естетичні смаки, вміння аналізувати твори мистецтва, працювати самостій¬но з додатковою літературою; виховувати почуття прекрасного, любов до українського мистецтва, шанобливе ставлення до ук¬раїнських митців.

ОБЛАДНАННЯ: ілюстрації, репродукції ікон

ТИП УРОКУ: урок вивчення нового матеріалу

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНСТІ
Оголошення теми і мети уроку

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
Слово вчителя
Понад сто років тому піднялася перша хвиля еміграції українців за океан: до Канади, США, Аргентини, Бразилії. Речей можна було вивозити небагато. Тож бралося найцінніше, в тому числі домашні ікони: у свідомості нашого люду це були реліквії неперехідної вартості. Сьогодні ці ікони зберігаються в україн¬ських музеях інших країн.

Ш. ПОДАННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Слово вчителя
Корені ікони заховані у ранньому християнстві, а точніше — у його східній гілці, звідки ікона як неодмінний атрибут Божественної Літургії поширилась по всій землі, серед народів, які прийняли християнство східне, тобто візантій¬ське, зокрема і в Україні. Поступово ікона набуває в кожного народу стилістич¬ної неповторності. Тут правомірно говорити про національні школи іконописання: сірійську, грецьку, болгарську, українську, румунську, російську, білоруську.
Тисячолітнє мистецтво українського іконопису пройшло чотири основні стильові періоди розвитку.

Робота творчих груп
Перша група
Проект «Перший період іконописання. Візантійський період»
Бесіда
■ Що вам відомо про іконописне мистецтво Київської Русі?
■ Якими були перші ікони?
■ У чому особливості іконописного малярства цього періоду?
Поширення візантійського стилю відбувалося в XI—XV ст., коли засвоювалися і плекалися естетичні засади візантійського іконописання.
Учень.
Починаючи із V ст., провідною у християнському мистецтві була тема Страстей Христових. Збережені пам'ятки тих часів (головним чином, рельє¬фи на саркофагах) вказують на те, що відтворювався цей цикл лише кількома сценами. Звичні нам композиції, число яких із 12 досягло 24, з'явилися у пізнь¬ому середньовіччі. Композиція «Голгофа» виникла у VI ст. (раннє її зображен¬ня — в Євангелії із Загби). А самі Страсті Христові вибірково зображалися аж до XI ст. — часу найвищого розквіту Київської Русі. Тому не дивно, що мит¬ці, запрошені для розписів Софійського собору, виконали частину загального циклу, з якого збереглися окремі сцени («Христос перед Каяфою», «Відречення Петра», «Розп'яття», «Пришествіе во Ад», «Явлення Христа жонам-мироносицям» та ін.).

Учень.
Лінійна побудова композицій має в основі аналогічні схеми, поши¬рені у візантійському монументальному мистецтві та у книжкових мініатюрах. Кожна сцена вирішена лаконічно, допоміжні деталі зведено до мінімуму. У ком¬позиції «Явлення Христа жонам-мироносицям» для підкреслення величі Ісуса пропорції фігури Марії відчутно зменшені порівняно з Його постаттю. Мону¬ментальний пафос сцени підсилюють симетрично написані з обох боків дві ви¬сокі гори та кипариси.

Учень.
Немає сумніву, що іконопис у Київській Русі посідав значне місце, але мало збереглося пам'яток, які дійшли до нашого часу. Перша кам'яна церква, збудована за князя Володимира, як свідчать літературні джерела, була оздобле¬на іконами, вивезеними з Херсонесу. У літописах згадується також про те, що до Київа було привезено із Царграда дві знамениті Ікони, так звані Володимирська Богоматір Пирогоща. Походження не менш відомої «Свенської Богоматері» (2-а пол. XIII ст.) дослідники мистецтва пов'язують із Києво-Печерським мо¬настирем. Ця ікона відзначається строгим колоритом ї майже портретним зобра¬женням засновників лаври — Антонія і Феодосія. Вражає також те, що з Києва походить ікона із зображенням руських Святих Бориса і Гліба.

Учень.
Київські художні традиції, безперечно, живуть в Іконописі Новгоро¬да і північно-східної Русі, якому притаманні високі художні якості. Великою по¬пулярністю на Русі користувалися Ікони «Деісусного чина». Їхні сюжети зобра¬жували заступництво Богоматері перед Богом за гріхи людські.
До останнього часу майже невідомі були пам'ятки іконопису південно-схід¬них земель Київської Русі. Нещодавно розчищено ікону галицького живопи¬су — «Покрова Богоматері». Надалі тема «Покрови Богоматері» стала дуже популярною.
За часів Київської Русі поширеною була і дрібна пластика, здебільшого у вигляді кам'яних і керамічних іконок. Протягом XII—ХШ ст. розвиток мистец¬тва дрібної скульптури досягає високого рівня, про що свідчать дві київські Іко¬ни з кольорового каменю — стеатиту, надзвичайно тонкої роботи.
В Іконописі, як і в інших видах давньоруського образотворчого мистецтва, в канонічних формах дістали свого відображення провідні ідеї, етичні та есте¬тичні норми того часу, в ньому виявився інтерес живописців до відтворення сві¬ту людини.

Друга група
Проект «Другий період іконописання. Ренесансна українська ікона»
Бесіда
■ Які нові риси з'являються в національному Іконописі періоду XV—XVI ст., на поч. XVII ст.?
■ Що сприяло міжнародному визнанню українського іконопису цього періоду?

Учитель.
Період ренесансної ікони (кінець XV ст., XVI— початок XVII ст.), наповнений низкою радикальних змін, серед яких слід відзначити пле¬кання досяжної форми (замість площинної), відмову від зворотної перспективи, європеїзація та українізація ликів святих (замість типового східного лику візан¬тійського стилю), нова гармонізація кольорів, перехід від площинно-лінійної ма¬нери до тонально-живописної.

Учень.
У XV ст. в Україні починає розвиватися іконостас, який зберіг най¬головніші складові частики древніх монументальних розписів. Характерними частинами іконостасів були «Деісусні чини», що складалися із симетрично роз¬ташованих рядів апостоли, ангелів і святих із зображенням Христа в центрі. Кілька таких «Деісусних чинів» належать до XV ст. Усі вони характеризуються лаконічним малюнком, насиченою колірною гамою. Інакше виконані архангели з іконостаса церкви с. Далеві. Витончений силует ангелів, благородні обриси їх¬ніх ликів, багатий і складний малюнок драпіровок, поєднання темно-зеленого кольору крил зі світлим рожево-жовтим вбранням — все це свідчить про зв'язок цих розписів Із російським живописом XV ст., зокрема із живописом Рубльова. Такі ж самі яскраві кольори мають й інші галицькі ікони.
Серед майстрів станкового живопису XIV—XV ст. відоме ім'я Петра Ратерського, який згодом став митрополитом Московським. Пензлю цього видат¬ного церковного; державного і культурного діяча приписують кілька ікон. Але всі вони вкриті пізнішими записами, і до цього часу їх не досліджено.
Учень. Такі пам'ятки живопису, як ікона «Миколи Мокрого» XVI ст., що, знаходилась у Софійському соборі в Києві, свідчать про дбайливе збереження традицій давньоруського мистецтва. Урочисте і насичене глибокими барвами письмо яскраво передає образ людини. Голубуваті кольори одягу, м'які нюанси вохристих тонів обличчя зливаються тут у тонку колористичну гаму. Київській Іконі так званій Ігоревській Богоматері, наприклад, навпаки, притаманна певна графічна сухість.
Дуже міцно старі традиції зберігали іконописці Волині. Ікона «Воздвиження Чесного хреста» з Дубно початку XVI ст. своїми живописними прийомами і тональністю дуже близька до фресок. Строгістю і монументальністю характе¬ризуються образи Богородиці з Луцька (XV ст.) та Спаса з Дубно, святого Ми¬коли з Мелецького монастиря біля Ковеля.

Учень.
Яскраво розкриває стан живописного мистецтва в Україні в цей період галицький іконопис. Багато його зразків зберігається в наших музеях. В основі іконопису лежать давні канонічні композиційні схеми, що беруть по¬чаток ще в мистецтві Стародавньої Русі, південних слов'янських країн та Ві¬зантії Але користуються цими схемами вільніше. Різноманітнішими стають пропорції фігур. Людей зазвичай зображують кремезними, міцними, позбав¬леними «безплотності», характерної для живопису попереднього періоду. Архі¬тектура І пейзаж в іконописі виступають тепер не роздрібненими, а великими компактними масами. Лінії, зберігаючи свою графічність, робляться ширшими, ніби визначаючи світлотіні. У залежності від місцевих традицій та від індиві¬дуальних уподобань майстрів, урізноманітнюється колорит. Рухи поступово втрачають урочистий ритм, стають більш жвавими, а часом — напруженими і стрімкими.
Таким чином, у зображенні людини починають помітно розвиватися реаліс¬тичні елементи. Якщо людське обличчя здебільшого накреслюється ще різки ми широкими лініями, то поряд із цим прийомом можна бачити застосуван¬ня широких градуйованих смуг, а часом — і справжню світлотінь. Обличчя все ще зображуються застиглими, позбавленими внутрішнього руху але я них уже з'являються і національні особливості: нерідко в іконописних персонажах вираз¬но виступають характерні риси українських селян. Це спостерігається у таких строго канонічних ликах, як зображення Христа, Богоматері, Іоана Хрестителя. Одяг святих прикрашається українською народною вишивкою.

Учень.
До іконопису проникають мотиви, які безпосередньо відтворюють реальну дійсність: соціальні стосунки, побут, природу. Це спостерігаємо в дуже поширених у XVI ст. зображеннях «Страшного суду», де у сценах покарань за гріхи все частіше трапляються тяли людей різних соціальних верств — ремісни¬ків, селян, представників феодальності верхівки, шинкарів, танцюристів тощо.
Таким чином, у кін. XVI — на поч. XVII ст. український іконопис підійшов до такого етапу, коли подальший розвиток його міг іти тільки шляхом посилен¬ня реалістичних тенденцій. До пам'яток, що яскраво відбивають цей процес, на¬лежать ікони «Євхаристія», в якій використано традиційну схему втілення віль¬ного широкого малюнку, «Страсті» з с. Раделич, де зовсім по-новому пластично трактовані постаті, поглиблюється перспектива, персонажі набувають виразної як етнічної, так і, певною мірою, психологічної характеристики. Дуже характер¬ні для цього періоду дві ікони Христа, що належать пензлю галицького майстра Івана. Якщо в першій іконі позначились тукання нового виразу іконографічно¬го типу Христа, відмінного від традиційного типу попередніх сторіч, по-новому трактована і сама постать, і драпіровки одягу, то наприкінці 1643 р. вже висту¬пає завершений образ «черкаського», тобто українського, типу Христа з видов¬женим, завершеним знизу клинуюватою борідкою обличчям, в якому можна вбачати риси тієї ідеальної краси, прикмети якої склалися в естетичному Ідеалі цієї епохи. Таке саме переосмислення іконографічного образу спостерігається й у зображенні Богородиці та святих.

Учень.
В іконописному мистецтві розвивається також декорування позо¬лочених та посріблених фонів ікон шляхом різьблення по левкасному грунті. У XVII—XVIII ст. ця особливість українського іконопису виявляється у справж¬ніх шедеврах дрібного різьблення, чудово пов'язаного із живописом в єдине де¬коративне ціле.
Живопис іконостасів П'ятницької церкви у Львові та Святодухівської у Ро¬гатині, споруджених у 40-х рр. XVII ст. немов підсумовує той шлях, який пройш¬ло українське живописне мистецтво всього цього періоду. В образах Христа, Бо¬городиці та апостолів ми вже бачимо намагання реалістична показати людину. Тут цілком визначені національні типи облич, характерні насичені кольорові співвідношення, широко застосовані світлотіні.
Учень.
У живописі п'ятницького і рогатинського іконостасів ніби поєдну¬ються ті художні напрями, які у другій половині XVII ст. привели до остаточного завершення новий стиль українського живопису, де головними ознаками слід вважати новий іконографічний типаж із яскраво вираженими національ¬ними рисами. Краси й урочистості такого живопису досягнуто спокійним ма¬люнком, м'якою, дещо площинною формою, умілим поєднанням живописних якостей із пишною позолотою фонів і багатим різьбленням позолоченого дере¬ва в іконостасах.

Учень.
У ХУ ст. український іконопис дістає міжнародного визнання. Вітчизняних іконописців запрошують не лише до малювання церков православного краю, як це було з майстром Андрієм, викликаним до Пскова, але і для оформ¬лення костелів у Польщі: до Кракова, Любліна, Сандомира, Вислиці. де і ство¬рюється повний цикл «Страстей Господніх». Найдавнішим серед цих пам'яток є стінопис 1397—1400 рр. (костел с. Вислиці), де у сцені «Зняття з хреста» ба¬чимо поєднання візантизуючого символізму і драматизму готики. Пасійні сцени 1218 р. в каплиці Св. Трійці Люблінського костелу, виконані лід керівництвом Андрія, представлені найбільш повно серед тогочасного мистецтва. Порівняно зі сценами Софії Київської у XV ст., давне монументальне вирішення поволі поступається камерному. Відповідно пропорції тіл є ближчими канонам реаліс¬тичного мистецтва. У сцені «Бичування» задній план у вигляді оборонної сини реально замикає площину дії, і висота навколишнього світу є більшою за фігури персонажів. Такі художні засоби були притаманні малярству раннього Відрод¬ження Віталії. Сучасник знаходить у розписах численні етнографічні деталі, віддзеркалені з навколишнього світу. У люблінських розписах привертає увагу сцена «Радуйся, цар Іудейський» із зображенням блазнівських танців і музич¬ного гурту із шести осіб. До того ж, інструменти відтворені надзвичайно доско¬нало. Сама сцена за характером скоріше камерна, аніж епічна, скоріше жанрова, аніж монументальна, хоча постать Христа в центрі композиції немов віддалена від символів гріховності — блазнів і музик.

Учень
Розширена програма Страсного циклу стала типовою як для мону¬ментальних розписів тих часів, так і для станкового малярства. Сцена розп'яття оточувалась з обох боків невеличкими прямокутними клеймами. Серед того¬часних ікон виділяються «Страсті Господні» з церкви Воздвиження, с. Здвижень. Це твір станкового мистецтва, але він має усі риси, властиві мистецтву монументальному. У центральній частині композиції «Голгофа» домінанту мо¬нументального пафосу підкреслюють мініатюрні сцени довкола неї. В іконі зі Здвиженя українські іконописці всіма образними засобами, в тому числі й кольором, створили. ікони не драматичного, а урочисто-святкового настрою, а поряд з абстрагованими втіленнями ідей ми знову бачимо віддзеркалення реального життя; особливо «документальними» виглядають образи галицьких вояк XV ст.
У новому столітті страсні ікони стають набагато більшими за розмірами, сягають трьох або п'яти метрів у висоту і виконуються на трьох або п'яти нескріплених дошках-основах.
Серед пам'яток XVI ст. помітною є ікона із церкви Воздвиження м. Дрого¬бича, виконана Федуско-маляром із Самбора, в якій відчутним є відгомін ідей українського Відродження. Автор користувався не страсними сценами, які ство¬рювали його вчителі, а ілюстраціями-давньоруських рукописів. Такі композиції, як «Явлення Христа жонам-мироносицям», «Увірування Фоми», «Відправлен¬ня апостолів на проповідь», викликають у пам'яті численні твори Балканського кола і фресковий розпис Софії Київської. Ікона Федуско-маляра навіть для сво¬го часу має особливе урочисто-святкове кольорове вирішення. Переважає тут візантизуючий струмінь — зовсім не як архаїзм останньої чверті XVI ст., а як один із прикладів формування ідеї національного відродження в період загос¬треної конфронтації з Римською церквою.

Третя група
Проект «Третій період ікон описання. Барокова ікона»
Бесіда
• Які особливості з'явилися в іконописі XVII—XVIII ст.?
• Визначте основні риси іконописного мистецтва цього періоду.
• Кого з відомих іконописців цього періоду ви знаєте?

Учитель.
Барокова ікона (XVII—XVIII ст.). позначена тенденцією набли¬ження святого іконного образу до життя людини, до мистецького впливу для підвищення життєрадісності та миттєствердності. Українську барокову ікону довго неправильно, викривлено трактували як нібито відхід від принципових за¬сад іконопису, як світське малярство неєвангельське тематичне спрямування.

1-й учень.
У XVII—XVIII ст. значного розвитку досягнув настінний живопис. У порівнянні з давньо- руським стінописом у ньому помітні нові тен¬денції, що виявляються в композиційній побудові розпису і в принципах його взаємозв'язку з архітектурою. Ці тенденції відповідали змінам структури внут-рішнього простору храму; зокрема, вони були пов'язані з розвитком іконостас¬ної стіни.
Стінопис храмів та живопис іконостасів, який з'явився пізніше, за своїм бо¬гословським значенням ніби помінялися місцями. Спочатку іконостас мав дуже скромний вигляд, складався з 1—3 ярусів і не міг конкурувати з настінним роз¬писом. Але в XVII ст. вій починає швидко розвиватися в самостійну монумен¬тально-декоративну систему.

2-й учень.
Поширеним видом монументально-декоративного мистецтва в Україні був іконостасний живопис Одним із видатних майстрів українського живопису, який працював у кін. XVI — на поч. XVIII ст. над створенням іконо¬стасів, був Іван Руткович. Його творчість знаменує розквіт жовківської школи, до якої він належав. Найповніше майстерність художника виявилась в іконос¬тасі П'ятницької церкви м. Жовкни. Його ікони вражають великою живописніс¬тю, декоративністю, глибокою людяністю образів. Ікони, виконані Рутковичем,— це «Архангел Михаїл», «Архангел Гавриїл», «Трійця», «Христос і Магдалина».
Категория: методические материалы | Добавил: wolkan
Просмотров: 1962 | Загрузок: 0 | Комментарии: 1 | Рейтинг: 5.0/3
Всего комментариев: 1
avatar
1 Недельченко Богдан • 22:16, 17.12.2013
Що вам відомо про іконописне мистецтво Київської Русі?
И́конопись (от икона и писа́ть) — иконописание, иконное писание, вид средневековой живописи, религиозной по темам и сюжетам, культовой по назначению. В наиболее общем смысле — создание священных изображений, предназначенных быть посредником между миром Божественным и земным при индивидуальной молитве или в ходе христианского богослужения, одна из форм проявления Божественной истины.

Якими були перші ікони?
Первые иконы Божией Матери были написаны евангелистом Лукой по просьбам верующих. Сначала он сделал на доске живописное изображение Царицы Небесной с Младенцем на руках. Потом, написав еще две похожие иконы, принес их Пресвятой Богородице. Та, увидев свое изображение на иконах, вспомнила прежнее пророчество: «Отныне ублажат Мя все роды» и добавила: «Благодать Рождшагося от Меня и Моя с сими иконами да будет!» Вскоре от этих икон начало происходить множество чудес. Одну из написанных икон в качестве апостольского благословения Лука отправил в Антиохию, где она была весьма почитаема. Позже она была перенесена в Иерусалим, а потом во Влахернский храм Константинополя. Жители Византийской столицы, видя множество чудес, происходящих от этой иконы, назвали ее Одигитрией или Путеводительницей. В дальнейшем Одигитриями стал называться целый ряд икон, где Богородица, держа на руке Младенца, указывает на Него.

Следует также добавить, что Лукой были сделаны изображения апостолов Петра и Павла, послужившие основой для всех более поздних икон. Можно сказать, что каждый образ – это портрет Спасителя, Пресвятой Богородицы или какого-либо святого. Причем их черты были запечатлены прижизненно, что сообщает иконам огромную историческую достоверность. Однако как на хорошем портрете легко прочесть характер изображенного человека, так и с каждой иконы на нас смотрит Господь, Царица Небесная или какой-либо человек, угодивший своей жизнью Богу. Помнить об этом следует, чтобы с должным уважением относиться к святым образам.
Ответ: УЧИТЕЛЬ: Відповідь ЗАРАХОВАНА! Вітаю! Переходьте до наступного уроку!
avatar
Форма входа
Поиск
Новое на сайте
[16.11.2018]
ПЛАН РОБОТИ на 19 – 23 листопада 2018 р (0)
[16.11.2018]
12 навчальний тиждень. З 26 по 30 листопада. Переглядаємо і виконуємо завдання до уроку №12 (0)
[09.11.2018]
11 навчальний тиждень. З 19 листопада по 23 листопада. Переглядаємо урок №11 (0)
[09.11.2018]
ПЛАН РОБОТИ на 12 - 16 листопада 2018 р (0)
[05.11.2018]
ПЛАН РОБОТИ на 05 - 10 листопада 2018 р (0)
[26.10.2018]
10 навчальний тиждень. З 12 по 16 листопада. Переглядаємо урок №10 (1)
[26.10.2018]
28 ЖОВТНЯ — ДЕНЬ ВИГНАННЯ НАЦИСТСЬКИХ ОКУПАНТІВ, А НЕ ВИЗВОЛЕННЯ УКРАЇНИ — УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ’ЯТІ (0)
[26.10.2018]
Вітання з Днем визволення України від фашистських загарбників (0)
[26.10.2018]
Про проведення заходів із відзначення 74-ї річниці вигнання нацистів з України (0)
[26.10.2018]
План роботи Кіндратівської СШ І-ІІІ ступенів на осінніх канікулах з 29.10 по 02.11.2018 року (0)
[26.10.2018]
Пам’ятні дати в листопаді: (0)
[19.10.2018]
Мінфін: підвищення посадових окладів освітянам на 10 % – є передчасним (0)
[19.10.2018]
ІНФОРМАЦІЯ з виконання заходів Тижня безпеки життєдіяльності в Кіндратівській СШ І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням інформатики та прогр (0)
[19.10.2018]
ПЛАН РОБОТИ на 22-26 жовтня 2018 р (0)
[19.10.2018]
9 навчальний тиждень з 05 по 09 листопада Переглядаємо і виконуємо завдання уроку №9 (2)
[19.10.2018]
Інформація щодо виконання регіонального плану з відзначення 100-річчя з дня народження Василя Сухомлинського в Кіндратівській СШ І-ІІІ ступ (0)
[19.10.2018]
Афоризми Василя Сухомлинського: (0)
[19.10.2018]
Педагогічна спадщина Василя Сухомлинського (0)
[19.10.2018]
ДО 100-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ВАСИЛЯ СУХОМЛИНСЬКОГО (0)
[12.10.2018]
14 жовтня – День захисника України (0)
[12.10.2018]
ЗВІТ ПРО ПРОВЕДЕННЯ ЗАХОДІВ ДО ДНЯ ЗАХИСНИКА УКРАЇНИ (0)
[12.10.2018]
8-й навчальний тиждень з 22 по 26 жовтня 2018 року. Переглядаємо й виконуємо завдання до уроку №8 (0)
[12.10.2018]
ПЛАН РОБОТИ на 15-19 жовтня 2018 р (0)
[12.10.2018]
План шкільних заходів з підготовки та відзначення 74-ї річниці визволення України від фашистських загарбників (0)
[11.10.2018]
домашняя работа (0)
[10.10.2018]
Зустріч старшокласників з працівником військомату (0)
[09.10.2018]
Домашня робота 5 клас (0)
[08.10.2018]
Про проведення масових заходів з нагоди Дня захисника України в Кіндратівській СШ І-ІІІ ступенів (0)
[05.10.2018]
7-й навчальний тиждень з 15 жовтня по 19 жовтня 2018 року. Переглядаємо й виконуємо завдання до уроку №7 (1)
[05.10.2018]
Про проведення vfcjdb[ заходів з військово-патріотичного виховання на 5-тому навчальному тижні 2018/2019 навчального року (0)
[05.10.2018]
ПЛАН РОБОТИ на 08 - 12 жовтня 2018 р (0)
[03.10.2018]
Сценарій до Дня вчителя (для скачування ведучими). Технічний файл (0)
[03.10.2018]
Домашня робота Усатюк Олег 6 кл (0)
[01.10.2018]
Про проведення Тижня пожежної безпеки в Кіндратівській СЗЗСО І-ІІІ ст (0)
[27.09.2018]
ПЛАН РОБОТИ на 08 - 12 жовтня 2018 р (0)
[27.09.2018]
6-й навчальний тиждень з 08 по 12 жовтня 2018 року. Переглядаємо й виконуємо завдання до уроку №6 (6)
[24.09.2018]
Про проведення Дня без автомобілів в Кіндратівській СШ І-ІІІ ст (0)
[24.09.2018]
Про проведення Тижня пожежної безпеки в Кіндратівській СШ І-ІІІ ст (0)
[24.09.2018]
УЧАСТЬ У РАЙОННОМУ ЕТАПІ ВІЙСЬКОВО-ПАТРІОТИЧНОЇ ГРИ «СОКІЛ» («ДЖУРА») (0)
[21.09.2018]
ПЛАН ВИХОВНОЇ РОБОТИ на 24-28 вересня 2018р (0)
Наші партнери
 




Сайт учителя музичного мистецтва Толоконнікової Жанни Василівни


Сайт учителя музичного мистецтва Юанова Станіслава Маграіловича


Облако тегов
Профсоюз

Санаторно-курортное лечение


ПЕНСІЙНИЙ КАЛЬКУЛЯТОР (розрахувати свою майбутню пенсію можна ТУТ)

Печать страницы
Нашему сайту
Copyright MyCorp © 2018Сайт создан в системе uCoz