МИСТЕЦТВО В ШКОЛІ
Сайт змішаного мобільного дистанційного навчання
Навчайтесь на нашому сайті!



 
Четверг, 20.09.2018, 04:59
Приветствую Вас Гость
Меню сайта
Категории раздела
Мои файлы [26]
сценарии [9]
сценарии
экология и краеведение [16]
материалы по экологическому воспитанию и краеведческой работе
методические материалы [679]
методические материалы
олимпиады [9]
материалы Всеукраинской интернет-олимпиады
Мини-чат
Наш опрос
Який формат сучасного уроку для вас найзручнішій
Всего ответов: 6
Видео
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
РЕКЛАМА
Block content
Самое популярное
[29.09.2009]
ПРОГРАММА ПРЕЗИДЕНТА ШКОЛЫ (0)
[26.09.2009]
МУЗЫКА КАК ВИД ИСКУССТВА (конспект урока-лекции по художественной культуре в 9 классе) (0)
[22.06.2014]
Календарь учителя на 2014-2015 учебный год (3)
[13.09.2009]
КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ УРОКІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА (11)
[10.02.2014]
МОЛОДЕЖЬ ЗА ЗДОРОВЫЙ ОБРАЗ ЖИЗНИ Сценарий выступления агитбригады (0)
[01.12.2009]
Сценарий "ДЕНЬ СВЯТОГО НИКОЛАЯ" (7)
[28.05.2013]
Сценарий открытия пришкольного лагеря (с игровой программой) (0)
[01.09.2012]
Стихи ко Дню освобождения Донбасса (1)
[08.06.2017]
Матеріали для проведення Першого уроку у 2017/2018 навчальному році (0)
[23.08.2011]
Календарно-тематичне планування уроків музичного мистецтва в 1-8 класах (10)
[19.06.2016]
Навчальні плани на 2016-2017 рік (для всіх класів і всіх типів шкіл) (0)
[28.11.2012]
Сценарий к Международному Дню инвалидов (0)
[31.08.2017]
Мистецтво. 9 кл (Л.Масол) Уроки 1-2. Школи і лідери модерну (6)
[01.12.2012]
Сценарий ко Дню святого Николая (0)
[22.08.2011]
План виховної роботи школи на 2011-2012 навчальний рік (2)
[06.09.2009]
ОСЕННИЙ БАЛ и ОСЕННИЙ УТРЕННИК (сценарии) (0)
[19.06.2013]
Сценарий закрытия летнего пришкольного лагеря (игровая программа) (0)
[17.08.2013]
календарно-тематичне планування уроків музичного мистецтва в 1-2 класах за новою програмою 2013-2014 н.р (0)
[17.02.2014]
Сценарий конкурсной программы на 8 Марта "Мисс весна" для старшеклассников (0)
[08.09.2014]
Календарно-тематичне планування з предмета «Захист Вітчизни» 10-11 класи (1,5 години) (0)
[14.07.2016]
План виховної роботи школи на 2016-2017 н.р. (0)
[12.08.2014]
Річний план роботи педагога-організатора на 2014-2015 н.р. (0)
[29.06.2015]
Готуємо навчальні плани на 2015-2016 н.р. (0)
[07.08.2011]
Конспект Першого уроку " Україна-наш спільний дім" (0)
[25.07.2013]
План виховної роботи школи на 2013-2014 навчальний рік (0)
[08.10.2017]
Конспекти уроків мистецтва. 9 клас (за підручником Л.Масол) (4)
[31.08.2017]
Мистецтво. 9 клас. Уроки (за підручником Л.Масол) (4)
[20.08.2011]
Конспект первого урока "«Украина - наш общий дом» " (на русском языке) (8)
[13.09.2009]
ПРИВЕТСТВИЕ УЧАЩИХСЯ на ЮБИЛЕЕ РАЙОНА (сценарий) (0)
[09.04.2010]
Сценарий выступления агитбригады отряда"НАСЛЕДНИКИ ПОБЕДЫ",посвященного 65-й годовщине Победы (0)
Главная » Файлы » методические материалы

11 клас.Художня культура.Урок 14. Російський балет.
08.04.2013, 12:00

УРОК № 14
Тема. Російський балет. Видатні композитори (П. Чайков- ський, І. Стравінський та ін.) і виконавці (А. Павло- ва, В. Ніжинський, Г. Уланова, М. Плісецька та ін.)
Мета: ознайомити учнів з особливостями та основними елементами художньо-образної мови балету Росії, із творчістю відомих композиторів та виконавців, на-вчити розпізнавати символіку театру, характеризува-ти творчість видатних діячів, пояснювати умовність сценічних прийомів, аналізувати театр як виразник складних почуттів людини; формувати вміння аналі-зувати твори балетного мистецтва, розвивати вміння обґрунтовувати свою точку зору; виховувати повагу до світової балетної спадщини, зацікавленість її тво¬рами й митцями, збагачувати емоційний досвід учнів. Оснащення. Зоровий ряд: портрети композиторів та виконавців ро¬сійського балету (П. Чайковського, І. Стравінського, Д. Шостаковича, С. Прокоф’єва, А. Хачатуряна,
А. Павлової, В. Ніжинського, Г. Уланової, М. Плі- сецької, Р. Нурієва та ін.); мультимедійна презен¬тація або відеозапис фрагментів вистав російського балету («Лебедине озеро», «Спартак», «Болт», «Пе¬трушка», «Попелюшка» та ін.); роздавальний мате¬ріал (таблиця «Петербурзька та Московська балетні школи»; за кількістю учнів). Музичний ряд (за від¬сутності відеозаписів): фрагменти музики до балетів («Лебедине озеро», «Лускунчик» П. Чайковського; «Ромео та Джульетта» С. Прокоф’єв; «Весна священ¬на» І. Стравінського таін.). Обладнання: ТЗН.
Тип уроку: комбінований.
Форма проведення уроку: уявна подорож у часі та просторі.
Терміни й поняття: «балет».
У танці кожний рух наповнений мудрістю, не¬має жодного безглуздого руху.
Лукіан
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Перевірка домашнього завдання
Презентація сторінки «Театр Японії: від найдавніших часів
до сьогодні» альбому «Культурна спадщина народів світу»
III. Актуалізація опорних знань
1. Опитування
♦ Які види мистецтва об’єднує балет?
♦ Хто створює балетну виставу та бере у ній участь?
♦ Коли і де виник балет?
2. Складання «Асоціативного куща»
Завдання: складіть «Асоціативний кущ» на тему «Балет».


IV. Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя
Сьогодні ми здійснимо уявну подорож у часі та просторі. Ман-друючи крізь століття, ми переглянемомо вистави російського ба-лету від часів створення, зазирнемо за лаштунки театрів у Петер-бурзі та Москві, познайомимося з видатними діячами балетного мистецтва Росії...
V. Викладення нового навчального матеріалу
Уявна подорож у часі та просторі 1. Слово вчителя
(Демонструються портрети видатних митців балетного мистецтва або мультимедійна презентація.)

Джерела виникнення балетного жанру містяться в народних іграх, хороводах, сюжетних танцях тощо. Пластичний танець як елемент драматургічної дії досягнув високого рівня розвитку в культових і світських театралізованих видовищах та народних дійствах Середньовіччя.
Словникова робота. Балет (іт. Ьаііаге — танцювати) — син-тетичний вид сценічного мистецтва; танцювальна театральна вистава, зміст якої розкривається засобами пластичного тан¬цю, міміки й музики, створюючи відповідний настрій.
У Росії перша балетна вистава відбулася 08.02.1673 р. при дво¬рі царя Олексія Михайловича в підмосковному селі Преображен- ське. Її підготував іноземець Нікола Ліма (Лім). Він став керівни¬ком новоствореної балетної трупи, її педагогом, балетмейстером і першим танцівником.
Петро І створив на Красній площі в Москві загальнодоступний театр, де поряд із драматичними релігійними виступами на сцені обов’язково виконувалися танці.
Російський балет XVIII ст.
1731 року в Петербурзі було відкрито привілейований дворян-ський навчальний заклад — Сухопутний шляхетський корпус, де
з-поміж іншого дворянських дітей навчали також балету. Танц-мейстером корпусу з 1734 року був француз Жан-Батист Ланде (фр. Jean-Baptiste Ьапсіе).
1736 року до Росії прибула італійська музична (оперно-балетна) трупа, яка складалася з декількох професійних танцюристів, із- поміж них венеціанець Антоніо Ринальді (Фоссано) — танцю¬рист і балетмейстер.
1738 року Жан-Батист Ланде заснував першу в Росії школу балетного танцю — «Власну Її Величності танцювальну школу», згодом Імператорську Балетну Школу в Санкт-Петербурзі (нині Академія російського балету ім. А. Я. Ваганової). Кращі учні пер-шого набору: Аксенія Сергієва, Авдотья Тимофеева, Єлизавета Зо- ріна, Опанас Топорков, Андрій Нестеров.
1742 року Єлизавета II видала указ про заснування в Петербур-зі російської балетної трупи. 1756 року був виданий указ про ство-рення дирекції імператорських театрів.
1764 року за ініціативою просвітника І. І. Бецького у Москві бу-ло закладено виховний будинок як благодійну закриту навчально- виховну установу для сиріт, підкидьків і безпритульників. Ба¬летні класи очолив балетмейстер і танцівник Леопольд Парадиз, а 1780 року випустив своїх перших учнів, з-поміж яких багато видатних виконавців російської сцени (Василь Балашов, Гаврила Райков, Іван Єропкін, Арина Собакіна). З 1784 року у Виховному будинку почав викладати італієць Козимо Мореллі.

У XVIII ст. поширився кріпосний балет. Особливо відзначилися кріпосні балетні трупи Шереметьева, Потьомкіна, Зорича, Апрак- сіна та Головкіної. Наприкінці XVIII ст., після смерті власників, частину кріпосних балетних артистів Зорича, Потьомкіна та Голо-вкіної було викуплено або передано в казну; ними укомплектували балетні колективи імператорських театрів.
1783 року в Петербурзі урочисто відкрився Большой (Кам’яний) театр — ще одна постійна сцена Імператорської трупи, призначена для будь-якої публіки, передусім, звісно, аристократії. Саме у цей час балет ствердився в Росії. 1776 року у Москві було закладе¬но Большой театр, споруда та назва якого стали візитівкою ро-сійського балету в усьому світі (театр відкрився урочисто у січні 1825 року виставою «Торжество муз»).
Російський балет XIX ст.
1736 року в Петербурзі та 1806 року у Москві були створені по-стійні балетні трупи. У XIX ст. в Петербурзі та Москві працювали видатні майстри хореографічного мистецтва (Ш. Дідло, Ж. Перро, М. Петіпа), відомі балетні композитори (К. Кавос, П. Пуні, Л. Мін- кус) та артисти (К. Колосова, М. Данилова, А. Істоміна, А. Глупі - ковський та ін.). З II половини XIX ст. російський балет посів про-відне місце у світовому балетному мистецтві.
1801 року в Петербург прибув балетмейстер Шарль Луї Дідло, який очолив трупу петербурзького балету. Дідло скасував важ¬ку «уніформу» танцівників, натомість увів трико. Характерни¬ми для постановок стали стрибки-польоти. Дідло значною мірою вдосконалив кордебалет, надавши танцюристам більше можли-востей.
У цей самий час у Нижньому Новгороді князь Шаховськой від-крив публічний театр, що містив трупу танцівниць, яка давала окремі балетні вистави (перший відомий випадок перетворення за-критого кріпосного театру на відкритий, комерційний)
Період з 1790 до 1805 року був знаменним в історії розвитку балету в Росії.
Вітчизняна війна 1812 року не зупинила розвиток російського балету; як патріотичний атрибут уперше на великосвітській сцені з’являється російський народний танок.
Після війни позначилася різниця між петербурзьким та мо" сковським балетними напрямами. Уся увага імператорського дво¬ру зосередилася на петербурзькій трупі, у Москві ж митці дозво¬ляли собі значно більше свободи. Різниця особливо посилилася 1825 року, після відкриття в Москві Большого театру. Можливості Московської трупи виявилися значно ширшими, її сцена викори-стала нові балетні досягнення, європейські сценічні нововведення й усе те, чого категорично не допускала Петербурзька трупа.
Значну роль у формуванні специфіки московського балету віді-грала французька балерина Феліцата Гюллень-Сор (1805—1860), яка прибула до Москви 1823 року і працювала там до кінця жит¬тя: вона першою відмовилася від перенесення на московську сцену вистав Петербурзької трупи. Згодом вона викладала свою методику в Московському театральному училищі. Специфіку мо¬сковського балету зберігали композитори, які працювали при Московській імператорській трупі: Ф. Ю. Шольц, О. М. Верстов- ський і О. О. Аляб’єв, М. Ю. Вієльгорський.
На початку 1830-х років у російському балеті почалася епоха романтизму.
1860 року у Петербурзі відкрили ще одну театральну сце¬ну — Маріїнський театр.
До того часу музика в балеті відігравала лише другорядну роль.
Докорінних змін зазнало балетне мистецтво у зв’язку з діяль-ністю П. Чайковського, балетна музика якого органічно пов’язана зі змістом і розвитком сценічної дії. Він широко застосовував прин-цип симфонічного розвитку музичних думок, створював яскраві музичні характеристики. Велике значення мала діяльність балет-мейстерів М. Петіпа та JI. Іванова, які разом поставили «Лебедине озеро» П. Чайковського (1876). М. Петіпа поставив балети «Спля¬ча красуня» (1889), «Лускунчик» (1892). Піднесенню російсько¬го балету сприяла діяльність балетмейстера М. Фокіна, артистів
А. Павлової, Т. Карсавіної, В. Ніжинського у Петербурзі, балет-мейстера О. Горського, артистів К. Гельцер, М. Мордкіна у Москві. Музику до балетів писали композитори О. Глазунов, А. Аренський та ін.

Російський балет початку XX ст.
( «Російські сезони» С. Дягілєва)
Початок XX ст. ознаменувався новаторськими пошуками, прагненням подолати стереотипи, умовності академічного балету
XIX ст. У своїх балетах балетмейстер Большого театру О. Горський прагнув домогтися послідовності розвитку драматичної дії, нама-гався підсилити роль кордебалету як масової дійової особи, подо-лати поділ пантоміми й танцю.

Значний внесок у російське балетне мистецтво зробив М. Фокін, істотно розширивши коло ідей та образів у балеті, збагативши його новими формами й стилями. Його постановки для «Росій¬ських сезонів» балетів «Шопеніана», «Петрушка», «Жар-птиця» та ін. здобули славу російському балету за кордоном.
Світової популярності зажила також створена Фокіним для А. Павлової мініатюра «Умираючий лебідь» (1907).

У 1911—1913 роках на ґрунті «Російських сезонів» утворилася постійна трупа «Російські балети Дягілєва».
Після Фокіна балетмейстером трупи став В. Ніжинський. Най- відомішою його постановкою є балет «Весна священна» на музику
І. Стравінського.
Російський балет за радянських часів
В умовах радянської дійсності балет розвивався в руслі методу соціалістичного реалізму.
Радянські митці у своїй творчості пішли шляхом усебічної дра-матизації хореографічної дії, життєвості й народності сценічних образів.
У радянському балеті були втілені теми радянського патріо-тизму, творчої праці, визвольної боротьби (наприклад, «Червоний мак» Р. Глієра, «Полум’я Парижа», «Бахчисарайський фонтан» Б. Асаф’єва). Яскравою сторінкою радянського балетного мисте¬цтва стали балети Д. Шостаковича («Золоте століття», «Болт»), шедеврами світової класики є балети С. Прокоф’єва («Попелюшка», «Ромео і Джульетта») та А. Хачатуряна («Спартак»). Здійснюють¬ся постановки національних балетів (грузинських, вірменських, білоруських, татарських) — «Отелло» О. Мачаваріані, «Серце гір» А. Баланчивадзе, «Гаяне» А. Хачатуряна, «Князь-Озеро» В. Золо- тарьова, «Шурале» Ф. Ярулліна та ін.
2. Виступи учнів із повідомленнями,
підготовленими в групах (парах)
(Демонструються портрети видатних митців балетного ми-стецтва або фрагменти відеозаписів балетних вистав чи муль-тимедійна презентація.)
1- й учень (інформаційна довідка про П. І. Чайковського)
Петро Ілліч Чайковський (25.04.1840—25.10.1893) — росій-ський композитор, диригент, педагог, музично-громадський діяч, музичний журналіст. Уважається одним із найвидатніших компо-зиторів в історії музики. Автор понад 80 творів, зокрема 10 опер і 3 балетів. Його концерти та інші твори для фортепіано, 7 сим¬фоній (6 пронумерованих і симфонія «Манфред»), 4 сюїти, про¬грамова симфонічна музика, балети «Лебедине озеро», «Спляча красуня», «Лускунчик» є надзвичайно цінним унеском у світову музичну культуру.
«Лебедине озеро» — балет у 4 актах (по одній картині в кожно-му). Лібрето Володимира Бегічева і, можливо, Василя Гельцера. Музику П. І. Чайковський написав 1876 року. В основу сюжету по-кладено фольклорні мотиви, зокрема старовинну німецьку леген¬ду, що оповідає про прекрасну принцесу Одетту, яка перетворила¬ся на лебедя через прокляття злого чаклуна Ротбарта. Оригінальну хореографію створив Юліус Резінгер.

«Спляча красуня» — балет П. І. Чайковського на лібрето І. Все- волозького і Маріуса Петіпа за сюжетом однойменної казки Шар¬ля Перро; складається з 3 дій, прологу й апофеозу. Написаний 1889 року, представлений публіці 1890 року. Головні дійові особи балету: король Флорестан, королева, принцеса Аврора, 7 фей: Бу-зок, Кандид (Щирість), Флер-де-Фаріна (Квітуче колосся), Хлібна Крихта, Канарейка, Віолант (Пристрасть) і зла Карабосс; принц Дезіре. Найвідоміший номер балету — вальс із І акту.

«Лускунчик» — балет (1892) П. І. Чайковського у 2 актах на лі-брето Маріуса Петіпа за мотивами казки Е. Т. А. Гофмана «Лускунчик та мишачий король» (1816; основа лібрето — переклад казки, зроблений 1844 року Олександром Дюма-батьком, проте Театральна енциклопедія помилково називає автором перекладу Дюма-сина).

2- й учень (інформаційна довідка про І. Ф. Стравінського)
Ігор Федорович Стравінський (05(17).06.1882—06.04.1971) —
російський композитор, диригент і піаніст, один із найвидатніших представників світової музичної культури XX ст. Творчість Стра-вінського вирізняється образно-стилістичною множинністю, проте вона підпорядкована в кожен творчий період стрижневій тенден¬ції. Вершинними творами І. Стравінського є балети «Жар-птиця», «Петрушка», «Весна священна», хореографічні сцени «Весілляч¬ко» (остаточний варіант 1923). Композитор цікавився російським фольклором, ритуальними й обрядовими образами, балаганом, лубком.
На замовлення організатора «Російських сезонів» С. Дягілєва
І. Стравінський створив музику до балету «Жар-птиця» за мотива-ми російських народних казок, прем’єра якого відбулася 1910 ро¬ку в Парижі і принесла композиторові європейську популярність. Співпраця Стравінського з Дягілєвим тривала (із перервами) майже 20 років.
Цілу епоху в мистецтві XX ст. склала тріада шедеврів, створених Стравінським відповідно до можливостей блискучої дягі- лєвської балетно-оперної трупи; поставлені в Парижі балети «Петрушка» (1911), «Весна священна» (1913) і хореографічні сцени зі співом і музикою «Весіллячко» (1923).

Стилізоване відтворення народної балаганної вистави («Петрушка») та архаїчних обрядів язичницької містерії родючості («Весна священна»), російського селянського весілля («Весілляч¬ко») здійснюється засобами своєрідної музичної мови, що поєднує зовнішню «грубуватість», «елементарність» ритміки й мелодики з ретельним опрацюванням деталей, тонко розрахованою асиме-тричністю музичних фраз, несподіваними зміщеннями метричних акцентів.
3- й учень (інформаційна довідка проД.Д. Шостаковича)
Дмитро Дмитрович Шостакович (12(25).09.1906— 09.08.1975) — піаніст, педагог і громадський діяч, один із найви¬значніших композиторів XX ст. Народний артист СРСР (1954).

«Золоте століття» (1929—1930) на лібрето О. Івановського (оригінальна назва лібрето — «Динаміада»). Балет складається з 3-х дій у 6-ти картинах. Уперше поставлений у Державному ака-демічному театрі опери та балету (сезон 1930—1931). Балет містив кілька «буржуазних» танців (канкан, фокстрот, танго, чечітка), а також сцени боксу, гри в карти і футбольного матчу. 1931 року був знятий із репертуару через численні негативні відгуки преси. Пізніше на «Золоте століття» Д. Шостаковича радянська преса приклеїла ярлик «формалізм». 1982 року І. Глікман і Ю. Григорович написали нове лібрето. 2006 року Ю. Григорович знову поста-вив цей балет у Большому театрі, а в Маріїнському театрі — Н. Гелбер (США) за лібрето К. Учителя.
«Болт» — балет у 3-х діях. Прем’єра відбулася у квітні 1931 ро¬ку у Леніградському театрі опери та балету (лібрето В. Смирнова, хореографія Ф. Лопухова). Прем’єра сучасної версії балету (лібре¬то В. Смирнова у редакції О. Ратманського, хореографія О. Ратман- ського) відбулася у лютому 2005 року у Большому театрі у Москві.

4- й учень (інформаційна довідка про С. С. Прокофьева)
Сергій Сергійович Прокоф’єв (11(23).04.1891—05.03.1953) —
композитор, автор 8 опер, 7 балетів, 7 симфоній та багатьох камерно-інструментальних творів, а також музики до кінофільмів. Лауреат Сталінської премії (1943, 1946 — тричі, 1947, 1951).

«Попелюшка» (1944) — балет С. Прокоф’єва за сюжетом одно-йменної казки Шарля Перро. Музика до балету написана у 1940— 1944 роках. Уперше «Попелюшку» поставили у листопаді 1945 ро¬ку на сцені Большого театру. Її постановником був Р. Захаров, а головну роль виконували балерини О. Лепешинська, Г. Уланова та Р. Стручкова.
«Ромео і Джульетта» — балет С. Прокоф’єва із 9-ти картин за однойменною трагедією В. Шекспіра, написаний у співпраці з режисером С. Радловим і драматургом А. Піотровським 1936 ро¬ку. Початкова редакція балету, створена Прокоф’євим 1935 року, відрізнялася від літературної основи щасливим кінцем. Проте після виходу статей «Сумбур замість музики» і «Балетна фальш» (1936), у яких було засуджено театральні твори Шостаковича, ав¬тори змінили кінцівку відповідно до трагедії Шекспіра. Через ці статті також відклали прем’єрні постановки балету в Ленінгра¬ді та Москві. Прем’єра балету відбулася 1938 року в Брно (Че¬хія). У повоєнний час (1946) балет поставили у Большому театрі. 2008 року в Нью-Йорку була вперше запропонована первинна вер¬сія балету, що відродила раніше не відому структуру і щасливий фінал твору Прокоф’єва.

5- й учень (інформаційна довідка про А. І. Хачатуряна )
Арам Ілліч Хачатуран (24.05(06.06).1903—01.05.1978) —
композитор, диригент, педагог, музично-громадський діяч, народ-ний артист СРСР (1954), Герой Соціалістичної Праці (1973), акаде-мік АН Вірменської PCP (1963); автор музики до балетів «Щастя», «Гаяне» та «Спартак».
«Спартак» складається з 4 дій і 9 картин. Уперше поставлено Ленінградським театром опери і балету (1956). Сценарій балету ґрунтується на романі Р. Джованьйолі «Спартак». Лібрето напи¬сав драматург М. Волков. Дійові особи: Спартак, вождь повсталих рабів; Красс, римський полководець; Фрігія, кохана Спартака;
Егіна, куртизанка, наложниця Красса; Гладіатор; Троє пастухів; Пастушки.


6- й учень (інформаційна довідка про А. П. Павлову)
Анна Павлівна (Матвїівна) Павлова (31.01(12.02).1881— 23.01.1931) — артистка балету, одна з найвидатніших балерин XX ст.


Після закінчення Ваганівського училища (1899) була при¬йнята до трупи Маріїнського театру. Танцювала партії в класич¬них балетах «Лускунчик», «Коник-Горбоконик», «Раймонда», «Баядерка», «Жизель». 1906 року стала провідною танцівницею трупи.
На її виконавську манеру вплинула спільна робота з балетмей-стерами О. Горським і особливо М. Фокіним. Анна Павлова вико-нувала головні ролі в балетах М. Фокіна «Шопеніана», «Павільйон Арміди», «Єгипетські ночі» таін.
1907 року на благодійному вечорі в Маріїнському театрі Анна Павлова вперше виконала поставлену для неї М. Фокіним хорео-графічну мініатюру «Лебідь» (пізніше «Умираючий лебідь»), що стала одним із символів російського балету XX ст.
1910 року А. Павлова перейшла на так зване положення «га-стролерки», створила власну трупу. Разом із цією трупою гастро-лювала в багатьох країнах світу. Спеціально для трупи А. Павлової М. Фокіним були поставлені кілька балетів. З-поміж них — «Сім дочок гірського короля».
Останній виступ балерини в Маріїнському театрі відбувся 1913 року, а в Росії — 1914 року, після чого вона влаштувалася в Англії, до Росії не поверталася.
Упродовж 1921 —1925 років Анна Павлова гастролювала у США. Її гастролі організував американський імпресаріо росій-ського походження Соломон Юрок. 1921 року Анна Павлова також виступала в Індії — у Делі, Бомбеї та Калькутті.
Ім’я Павлової ще за житті балерини стало легендарним. По-мерла вона в Гаазі, під час гастролей, від пневмонії. Незважаючи на бажання балерини повернутися на батьківщину, урна з її пра-хом перебуває в Лондоні. За легендою, останніми її словами були: «Приготуйте мій костюм лебедя!»

7- й учень (інформаційна довідка про В. Т. Ніжинського)
Вацлав Томович Ніжинський (12(24).03.1889—11.04.1950) —
артист балету, балетмейстер. Навчався в Петербурзькому театраль-ному училищі.

Від 1913 року жив у Західній Європі: провідний танцюрист і балетмейстер «Російських сезонів» у Парижі й Лондо¬ні, балетної трупи Є. Дягілєва, власної трупи в Лондоні.
Оцінюючи талант танцівника, критики називали В. Ніжин-ського «восьмим дивом світу».
Його партнерками були Матильда Кшесінська й Анна Павлова. «Він спростував усі закони рівноваги й перевернув їх з ніг на голо-ву, він нагадує намальовану на стелі людську постать, він легко почувається у повітрі...» — писав про Ніжинського французький сюрреаліст Жан Кокто.
Найвидатніші балети за участю В. Ніжинського — «Весна свя-щенна» та «Полудень одного фавна».
8- й учень (інформаційна довідка про Г. С. Уланову)
Галина Сергіївна Уланова (26.12.1909(08.01.1910)— 21.03.1998) — видатна балерина, одна з найвидатніших балерин
XX ст., народна артистка СРСР (1951), двічі Герой Соціалістичної Праці (1974; 1980), лауреат Ленінської (1957) і чотирьох Сталін-ських премій (1941; 1946; 1947; 1950), учениця Агрипини Вага- нової.
Упродовж 1928—1944 років — артистка Маріїнського (Кіров- ського) театру в Ленінграді, 1944—1960 років — Большого театру в Москві.
Пік кар’єри і світової слави Уланової припав на 1940-ві—1950- ті роки.
Найвідоміші її ролі — у «Жизелі» Адана, «Попелюшці» та «Ро-мео і Джульєтті» Прокоф’єва, «Червоному маці» Ґлієра.
Саме їй, єдиній із балерин, за життя було встановлено пам’ятники у Ленінграді (1984, скульп. М. Анікушин) і Стокголь¬мі (1984, скульп. О. Янсон-Манізер). У Голландії було створено сорт тюльпанів «Уланова».

9- й учень (інформаційна довідка про М. М. Плісецьку)
Майя Михайлівна Плісецька (нар. 20.11.1925) — артистка балету, хореограф, письменник, актриса, народна артистка СРСР (1959), Герой Соціалістичної Праці, лауреат Ленінської премії, на-городжена Орденом «За заслуги перед Вітчизною» І ступеня.
Солістка Большого театру в Москві. Дружина композитора Ро- діона Щедріна. Нині живе в Іспанії.
У пластиці Майї Плісецької танцювальне мистецтво досягає найвищої гармонії. Найвидатніші партії: Одетта — Одиллія в «Ле-бединому озері», Аврора у «Сплячій красуні» (1961), Господарка Мідної гори у «Кам’яній квітці» Прокоф’єва, Раймонда в одно-йменному балеті Глазунова.
Після залишення сцени Галиною Улановою (1960) Плісецька стала примою балету Большого тетру.

У радянській телеверсії «Анни Кареніної» вона зіграла княги¬ню Тверську. 1971 року Родіон Щедрін написав балет на цю тему, де Плісецька танцювала головну партію і вперше випробувала себе як хореограф. Спеціально для Плісецької кубинський балетмей¬стер Альберто Алонсо поставив балет «Кармен-сюїта». З-поміж хо-реографів, які створювали для неї балети, також були Юрій Гри-горович, Ролан Петі та Моріс Бежар. У 1980-ті роки Плісецька та Щедрін проводили багато часу за кордоном, де вона працювала художнім керівником Римського театру опери та балету, а також Іспанського національного балету в Мадриді.
У віці 65 років вона залишила Большой театр як солістка. На день свого 70-річчя вона дебютувала в спеціально написаному для неї номері Бежара під назвою «Аве Майя».
Від 1994 року вона є головою щорічних міжнародних балетних змагань, що називаються «Майя». Лауреат Премії Імператорської Японії (2006)

10- й учень (інформаційна довідка про Р. X. Нурієва)

Рудольф Хамовітович Нурєєв, відомий у всьому світі як Ну- рієв (17.03.1938—06.01.1993) — артист балету, балетмейстер.
Почав танцювати в дитячому фольклорному ансамблі в Уфі, а 1955 року вступив до Ленінградського хореографічного учили¬ща. Після його закінчення (1958) Нурієв став солістом балету Те¬атру ім. С. М. Кірова (нині — Маріїнський театр).
16 червня 1961 року, перебуваючи на гастролях у Парижі, від-мовився повернутися до СРСР, ставши «неповерненцем».
Невдовзі Нурієв почав працювати в Королівському балеті в Лон-доні та швидко став світовою знаменитістю. Понад 15 років Нурієв був зіркою лондонського Королівського балету і постійним парт-нером видатної англійської балерини Марго Фонтейн. Виступав у всьому світі (Європа, СІЛА, Японія, Австралія та ін.), працюючи дуже інтенсивно (наприклад, 1975 року кількість виступів досягла 300). На думку фахівців, Рудольф Нурієв повністю змінив пасивну роль танцюриста в класичному балеті. Упродовж 1983—1989 ро¬ків Нурієв був директором балетної трупи паризької Гранд-опера. Неодноразово виступав на одній сцені з Івет Шовіре.
Одне з його головних досягнень у цей період — «відкриття» Сильві Гіллем. Брав участь у класичних і сучасних постановках, багато знімався в кіно і на телебаченні, ставив класичні балети. В останні роки життя виступав як диригент.
Помер 1993 року поблизу Парижа. Похований на російському кладовищі Сент-Женев’єв-де-Буа під Парижем.
У Казані та в Уфі проводять міжнародні фестивалі класичного балету ім. Рудольфа Нурієва. Башкирський державний театр опе¬ри і балету в Уфі названий на його честь.
Найкращі його балети: «Лебедине озеро» (принц Зігфрид, Рот- барт), «Лускунчик» (Дроссельмейер, Принц), «Спляча красуня» (Синій птах, принц Флоримунд (Дезіре)), «Жизель» (Альберт), «Дон Кихот» (Базіль), «Корсар» (раб), «Ромео і Джульетта» (Ро¬мео, Меркуцціо), «Сильфіда» (Джеймс), «Петрушка» (Петрушка).
3. Розповідь учителя
Розвиток російського балету II половини XIX — початку XX ст. пов’язаний передусім із М. Петіпа (1818—1910), який здійснив новаторські балетні постановки. Усесвітнє визнання Петіпа при-несли балети «Спляча красуня» і «Лебедине озеро» (у співавтор¬стві з Л. Івановим), а імена О. Преображенської, М. Кшесинської, П. Гердта ввійшли до історії балетного мистецтва. Новий етап у розвитку російського балету пов’язаний з іменем О. Горського (1871—1924) —постановника балетів «Дон Кіхот» і «Саламбо». Він відмовився від застарілих прийомів пантоміми, зробивши дію чіткішою та динамічнішою, і залучив до художнього оформлення своїх вистав відомих художників, зокрема К. Коровіна та О. Голо- віна.
Від початку XX ст. настала черга російському балету впливати на розвиток західноєвропейського — завдяки «Російським сезо¬нам» С. Дягілєва у Парижі (від 1908).
Саме з іменами цих представників мистецтва хореографії пов’язаний тріумф «Російських сезонів» у Парижі, організованих видатним театральним діячем С. Дягілєвим. Складно переоціни¬ти значення дягілєвських сезонів для розвитку світового балету. Вони є яскравим прикладом міжвидового синтезу мистецтв: музи¬ки, хореографії та живопису, що був можливим завдяки творчим пошукам художників О. Бенуа, Л. Бакста, В. Серова, М. Еріха; композитора І. Стравінського; хореографів М. Фокіна і Д. Ма- ланчина.
Авангардистом хореографічного мистецтва XX ст. уважають М. Фокіна (1880—1940), який шукав нових засобів виражально- сті, удосконалював і навіть видозмінював малюнок танцю, ство¬рюючи нові танцювальні форми. У його постановках («Єгипетські ночі», «Дафніс і Хлоя», «Петрушка») засяяли зірки російського балету А. Павлова, В. Ніжинський, Т. Карсавіна, О. Спесивцева.
Розквіт російського балету II половини XX ст. пов’язаний з іменами Г. У ланової, О. Лепешинської, Ю. Григоровича,
М. Плісецької, Н. Безсмертпнової, М. Лієпи, В. Васильєва, К. Мак-симової, В. Чабукіані, Р. Нурієва, М. Баришнікова та ін.
Розглядаючи мистецтво хореографії, слід наголосити, що во¬но представлене не лише класичним балетом, але й безпосеред¬ньо пов’язане із традиціями народного танцю, що відтворює в русі та пластиці специфіку національної самосвідомості.
VI. Підбиття підсумків уроку
Рефлексія
♦ Мене найбільше зацікавила творчість композитора (актора, хо-реографа)...
♦ Сьогодні на уроці мене вразило...
♦ Мені цікаво дізнатися більше про...
VII. Домашнє завдання
Для всіх:
1) Створити на власному Інтернет-сайті тематичну сторінку «Петербурзька та Московська балетні школи»;
>
2) доповнити власний сайт сторінкою «Російський балет як невід’ємна складова світової культурної спадщини». Посилання на створені сторінки розмістити у коментарях до уроку
Індивідуальне (для учнів із високим рівнем навчальних досягнень ): учитель призначає «мистецтвознавців» і «тележурналістів» (учні готують інформацію про історію кінематографа Франції та США, жанри американського кіно, Каннський кінофестиваль, кінопремію «Оскар») та «телеведучого» (1 учень).
Групове (парне): решта учнів класу — «фанати кіно» — об’єднується у кілька груп (пар) та готують сценарій уроку-телепередачі «Дивовижний світ кінематографа» й довідкову інформацію про життєвий та творчий шлях Ж.-П. Жене, Ж. Філіпа, Ж. Маре, Л. Бессона, Ч. Чапліна, Ф. Копполи, М. Скорсезе.
Категория: методические материалы | Добавил: wolkan
Просмотров: 4348 | Загрузок: 0 | Комментарии: 7 | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 5
avatar
5
просмотрела
avatar
4
Просмотрела Ена 11 класс
avatar
3
просмотрела Ена
avatar
2
просмотрела Ососкова
avatar
1
просмотрела Катя Беззубая
avatar
Форма входа
Поиск
Новое на сайте
[19.09.2018]
Заходи до Дня миру в Кіндратівській СШ (0)
[18.09.2018]
Звіт з реалізації Програми національно-патріотичного виховання за вересень 2018 р. (0)
[17.09.2018]
Щодо реалізації в Кіндратівській СШ Плану заходів щодо відзначення 100-річчя Національної академії наук (0)
[14.09.2018]
ПЛАН ВИХОВНОЇ РОБОТИ на 17-21 вересня 2018 р (0)
[14.09.2018]
КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН УРОКІВ МИСТЕЦТВА У 10 (11) КЛ. (ДО ПІДРУЧНИКА Л.МАСОЛ МИСТЕЦТВО – К.: ВД «ОСВІТА», 2018. - 224 С.) (0)
[13.09.2018]
4-й навчальний тиждень з 24 по 28 вересня 2018 року. Переглядаємо й виконуємо завдання до уроку №4 (0)
[08.09.2018]
В ОШ №22 Краматорска открыли современный кабинет физики (0)
[07.09.2018]
Про результати відбору підручників для 5 і 10 класів (0)
[07.09.2018]
Про відзначення в Кіндратівській СШ І-ІІІ ст. 75-ї річниці вигнання нацистських окупантів з території Донбасу (0)
[07.09.2018]
Про відзначення в Кіндратівській СШ І-ІІІ ст. 75-ї річниці вигнання нацистських окупантів з території Донбасу (0)
[06.09.2018]
ПЛАН ВИХОВНОЇ РОБОТИ на 10-21 вересня 2018 р (0)
[06.09.2018]
3-й навчальний тиждень з 17 по 21 вересня 2018 року. Переглядаємо й виконуємо завдання до уроку №3 (1)
[03.09.2018]
УВАГА!!! Навчальний і Робочий день скорочують у спеку (0)
[03.09.2018]
Новые санитарные нормы для школьников (0)
[03.09.2018]
9 клас. Мистецтво (за Л.Масол), Тема 1-2. Школи і лідери модерну. Інтерактивний плакат (0)
[03.09.2018]
СВЯТО ПЕРШОГО ДЗВОНИКА В КІНДРАТІВСЬКОМУ ЗЗСО (0)
[31.08.2018]
Министерство здравоохранения Украины не рекомендует школьные линейки (0)
[31.08.2018]
РОЗКЛАД РУХУ ШКІЛЬНОГО АВТОБУСУ 03 вересня (0)
[31.08.2018]
В.Спиваковский: как проводить эту проклятую линейку? (0)
[31.08.2018]
Електронні підручники для 1 класу Мистецтво. (0)
[30.08.2018]
2 навчальний тиждень з 10 по 14 вересня 2018року. Переглядаємо урок №2 (3)
[24.08.2018]
КАЛЕНДАРНЕ ПЛАНУВАННЯ МИСТЕЦТВО 10 клас (за підручником Л.Масол) ОНОВЛЕНО! (0)
[23.08.2018]
ТИПОВА ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ Цикл І (1 – 2 класи) (редакція Шиян) (0)
[23.08.2018]
ПРОГРАМА "МИСТЕЦТВО" 1-4 (О.Я. Савченко та Р.Б. Шиян) (0)
[23.08.2018]
До уваги вчителів мистецтва й музичного мистецтва Костянтинівського району! (0)
[23.08.2018]
ПЛАН РОБОТИ РАЙОННОЇ МЕТОДИЧНОЇ КОМІСІЇ ВЧИТЕЛІВ МИСТЕЦТВА НА 2018-2019 н.р. (0)
[23.08.2018]
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИВЧЕННЯ МИСТЕЦЬКИХ ДИСЦИПЛІН В НОВОМУ 2018-2019 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ (0)
[23.08.2018]
Календарне планування уроків «Мистецтва» для 1 класу за підручником Т.Є.Рубля, Т. Л. Щеглова, І. Л. Мед 2 год на тиждень (0)
[23.08.2018]
Орієнтовне календарне планування уроків мистецтва 1 клас  до підручника Л.Г. Кондратової (0)
[23.08.2018]
Орієнтовне календарне планування уроків  музичного мистецтва 1 клас до підручника О.Лобової (0)
[23.08.2018]
Орієнтовне календарне планування уроків  музичного мистецтва в 1 класі  до підручника Л.М.Масол (0)
[23.08.2018]
Орієнтовне календарне планування уроків  музичного мистецтва в 1 класі  до підручника Г.О. Кізілова, О.А.Шулько (0)
[23.08.2018]
Орієнтовне календарне планування уроків музичного мистецтва у 1 класі до підручника Н.А.Лємишева (0)
[23.08.2018]
II сесія НУШ (0)
[19.08.2018]
Профсоюз: работу учителей в субботу 1 сентября должны компенсировать (0)
[15.08.2018]
Звіт з реалізації Програми національно-патріотичного виховання за серпень 2018 р. (0)
[11.08.2018]
10 клас. Мистецтво. Урок 1. Мистецтво Африканського регіону (Інтерактивний плакат) (1)
[11.08.2018]
10 клас. Мистецтво (за підручником Л.Масол) (0)
[26.07.2018]
План виховної роботи школи на 2018-2019 навчальний рік (0)
[17.07.2018]
ПЛАН РОБОТИ на 03 – 07 вересня 2018 року (0)
Наші партнери
 




Сайт учителя музичного мистецтва Толоконнікової Жанни Василівни


Сайт учителя музичного мистецтва Юанова Станіслава Маграіловича


Облако тегов
Профсоюз

Санаторно-курортное лечение


ПЕНСІЙНИЙ КАЛЬКУЛЯТОР (розрахувати свою майбутню пенсію можна ТУТ)

Печать страницы
Нашему сайту
Copyright MyCorp © 2018Сайт создан в системе uCoz