МИСТЕЦТВО В ШКОЛІ
Сайт мобільного дистанційного навчання
МОБІЛЬНО! ЗРУЧНО! КОРИСНО!
Навчайтесь на нашому сайті!



 
Четверг, 19.10.2017, 13:08
Приветствую Вас Гость
Меню сайта
Категории раздела
Мои файлы [26]
сценарии [9]
сценарии
экология и краеведение [16]
материалы по экологическому воспитанию и краеведческой работе
методические материалы [649]
методические материалы
олимпиады [9]
материалы Всеукраинской интернет-олимпиады
Мини-чат
Наш опрос
Який формат мультимедійного уроку вам більш зручніше використовувати в роботі?
Всего ответов: 55
Видео
Статистика

Онлайн всего: 11
Гостей: 11
Пользователей: 0
РЕКЛАМА
Block content
Самое популярное
[29.09.2009]
ПРОГРАММА ПРЕЗИДЕНТА ШКОЛЫ (0)
[26.09.2009]
МУЗЫКА КАК ВИД ИСКУССТВА (конспект урока-лекции по художественной культуре в 9 классе) (0)
[22.06.2014]
Календарь учителя на 2014-2015 учебный год (3)
[13.09.2009]
КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ УРОКІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА (11)
[01.12.2009]
Сценарий "ДЕНЬ СВЯТОГО НИКОЛАЯ" (7)
[10.02.2014]
МОЛОДЕЖЬ ЗА ЗДОРОВЫЙ ОБРАЗ ЖИЗНИ Сценарий выступления агитбригады (0)
[28.05.2013]
Сценарий открытия пришкольного лагеря (с игровой программой) (0)
[23.08.2011]
Календарно-тематичне планування уроків музичного мистецтва в 1-8 класах (10)
[19.06.2016]
Навчальні плани на 2016-2017 рік (для всіх класів і всіх типів шкіл) (0)
[01.09.2012]
Стихи ко Дню освобождения Донбасса (1)
[08.06.2017]
Матеріали для проведення Першого уроку у 2017/2018 навчальному році (0)
[01.12.2012]
Сценарий ко Дню святого Николая (0)
[22.08.2011]
План виховної роботи школи на 2011-2012 навчальний рік (2)
[28.11.2012]
Сценарий к Международному Дню инвалидов (0)
[06.09.2009]
ОСЕННИЙ БАЛ и ОСЕННИЙ УТРЕННИК (сценарии) (0)
[19.06.2013]
Сценарий закрытия летнего пришкольного лагеря (игровая программа) (0)
[17.08.2013]
календарно-тематичне планування уроків музичного мистецтва в 1-2 класах за новою програмою 2013-2014 н.р (0)
[17.02.2014]
Сценарий конкурсной программы на 8 Марта "Мисс весна" для старшеклассников (0)
[12.08.2014]
Річний план роботи педагога-організатора на 2014-2015 н.р. (0)
[29.06.2015]
Готуємо навчальні плани на 2015-2016 н.р. (0)
[14.07.2016]
План виховної роботи школи на 2016-2017 н.р. (0)
[07.08.2011]
Конспект Першого уроку " Україна-наш спільний дім" (0)
[08.09.2014]
Календарно-тематичне планування з предмета «Захист Вітчизни» 10-11 класи (1,5 години) (0)
[25.07.2013]
План виховної роботи школи на 2013-2014 навчальний рік (0)
[20.08.2011]
Конспект первого урока "«Украина - наш общий дом» " (на русском языке) (8)
[13.09.2009]
ПРИВЕТСТВИЕ УЧАЩИХСЯ на ЮБИЛЕЕ РАЙОНА (сценарий) (0)
[09.04.2010]
Сценарий выступления агитбригады отряда"НАСЛЕДНИКИ ПОБЕДЫ",посвященного 65-й годовщине Победы (0)
[16.08.2011]
Конспект першого уроку «Україна - наш спільний дім» (Другий варіант) (0)
[27.02.2013]
Сценарий праздничного концерта для учителей школы, посвященного 8 Марта (0)
[02.10.2009]
Программа кандидата в ПРЕЗИДЕНТЫ ШКОЛЬНОГО ПАРЛАМЕНТА (3)
Главная » Файлы » методические материалы

6 клас. Музичне мистецтво. Урок 17. ПІСНІ ТВОГО КРАЮ
30.12.2013, 13:03

Фольклор Донбасу
Край Донецький має давню історію. Давним-давно, багато століть тому, теперішня територія Донецької області була "полем чистим", "землею незнаною". Прадавній степ покривався духмяним чебрецем, квітами, полином та ковилою Земля ця споконвічно знаходилася на перехресті важливих історичних шляхів, якими кочували різномовні народи. По ній колись скакали на своїх конях амазонки, в різні часи тут жили кимерійці, скіфи, сармати, готи, пізніше - хазари, печеніги, половці, монголо-татари. На степових просторах було чути свист бойових стріл, брязкіт щитів, войовничі крики - це проходили славнозвісні битви поміж хазяїв цих безмежних земель та зайшлими племенами кочівників. Тут пролягали чисельні шляхи - чумацькі, торгівельні, "соляні", "вугільні".

Проходили століття... Тепер ми пізнаємо минуле нашого краю з давніх літописів, українських пісень та дум, художніх творів письменників. Таємничий відгук давнини зберігся і в половецьких кам'яних бабах, і в Святогірському монастирі, і в Савур-Могилі, і в багатьох географічних назвах донецького краю.

Земля наша овіяна міфами, легендами, бувальщинами, сказаннями, що прославляють наш край. Тут, на цій землі, і наше коріння. Ми повинні більше знати і читати про історію та культуру свого краю, духовно збагачуватися із джерела усної народної творчості. Видань, що містять ці твори, обмаль. Тому випуск П Методико-бібліографічних рекомендацій з вивчення літератури рідного краю присвячується літературній історії наших земель від давнини до сучасності.

Українські народні перекази та легедни часів козаччини про Донеччину

В XIV - ХУІІІ століттях наш край згадується вже в українській усній народній творчості: думах, піснях, легендах та переказах, в яких народ оспівав і уславив подвиги запорізьких козаків на донецькій землі. У багатьох з цих народних творів події відбуваються біля Савур-Могили, героїчної часточки української землі, за яку полягли у боротьбі з турками-татарами славні козаченьки. Тут , на далекому порубіжжі з татарсько-турецькими землями , знаходився козацький пост, завданням якого було вчасно попереджати населення України про напад ворогів. Часто козаки гинули прийнявши на себе перші удари багатотисячних орд нападників. З Савур-Могилою пов'язано багато творів фольклору, тому тему одного з масових заходів для школярів можна визначити так: "Савур-Могила в усному народному слові".

При проведенні цього заходу в бібліотеці чи на уроці можна використати такі твори усної народної творчості :
Легенди та перекази , в т. ч. про походження назви цієї місцевості (Легенди про Саву - Савура та про Клима Савура; "Де бере чумаків біс");
"Дума про втечу трьох братів з Азова";
Народне оповідання ( за мотивами народної пісні) "Супрун";
Народні пісні: "Ой, не знав козак та не знав Супрун"; "Ой Морозе, Морозенку"; "Де Савур- Могила, широка долина".

Картини рідного краю можна зустріти і в інших творах фольклору, серед яких легенди про життя та звичаї запорожців. Так, як твори про Савур-могилу можна знайти в багатьох виданнях ( Див. список літератури ) , то в даних рекомендаціях ми наводимо найменш поширені легенди.

ЯК ЗАПОРОЖЦІ ВЗЯЛИ АЗОВ

Ще як був Азов турецькою столицею, там стояло багато військ. От козаки й схотіли взяти його. Отаман і каже: - Знаєте, братчики, що? Силою , може, і не візьмемо, бо кріпость велика, а хитрощами візьмемо скоріше. Поробили козаки вози, поклали рушниці, понаряджалися самі чумаками, а отаман купцем - і махнули. Як стали вже під'їжджати до Азова, взяли тоді поховали у вози по сім, по десять або й більше чоловік козаків, повшивали вози шкурами і гайда. В'їхали перед заходом сонця в Азов і поставали вздовж вулиць. От найбагатший купець турський і виходить. - Що, - каже , - братчики, продаєте в возах?

- Продаємо, - кажуть, - товар дорогий: і куниці, і лисиці, і чорні соболі.

- Ну, - каже, - підождіть до ранку. Я увесь товар закуплю сам.

- Добре, - кажуть.

Полягали турки спать. Як повилазили тоді куниці, лисиці і чорні соболі з возів, як метнуться по місту - так і пішло воно димом. Турки тоді кинулись гасити - коли тут і палять, і ріжуть. Вони тоді давай тікать! До сходу сонця орда убралася к бісовій матері в Туреччину, а козакам дісталося місто й усе добро.

ЯК ЗАПОРОЖЦІ ПРІЗВИЩА ДАВАЛИ

Наші запорожці були народ веселий, сказано - вільний: любили і жарти, і сміхи, ледве було підстережуть шо-небудь особливе в чоловіку або той що-небуть зробить не до шпети, то зараз йому і прізвище прикладуть. Спалить курінь - от він вже й Палій; непроворний - Черепаха; малого на сміх прозвуть - Махна, а здоровенного - Малюта.

І мене прозвали Коржем от з чого: раз повертався я з товаришами з Нових Кодаків у кіш; проїжджаючи біля могили Чортомлик, недалечко від коша, де теперечки Покровська слобода, схотілося нам з неї глянути на кіш. От ми й зійшли по протоптаній стежці на самий верх, а могила була дуже висока і крута. Наглядівшись , стали сходить по стежці , а я змолоду був дуже швидкий - і метнувся навпростець; як посковзнусь - трава, бач, присохла, так слизька - та так як прослався, зверху аж до самого низу скотився боком, мов той корж: от мене товариші і прозвали Коржем. Приїхавши, розказали козаки і хрещеному батькові, так він і каже:

- Та нехай буде й Корж. Що ти будеш , сину, робити, коли тут така поведенція? Терпи, хлопче, - будеш козаком, а з козака зробишся й отаманом: з посміху люди бувають!

Народна пам'ять береже велику кількість епізодів з героїчної боротьби запорожців за наш край! Пам'ять однієї людини може зістаритись і обірватися, народна ж пам'ять - ніколи. Іменами козаків у Донецькому краї називались багато хуторів та слобід, балки, кургани - могили, навіть міські поселення, які виникали на місцях колишніх козацьких зимівників. Про цей період залишилось багато легенд та переказів. Деякі з них записали донецькі краєзнавці. Цікавою є легенда про походження назви сусіднього міста Дружківки.

ЛЕГЕНДА ПРО ДРУЖКІВКУ

Повел однажды из-под Перекопа по Муравскому шляху свои мабулы, а по-нашему - конские отряды, жестокий Аги. Многие слободьы и хутора опустошили на своем пути крьмчаки - татарьы, сожгли й город Бахмут . Награбленные пожитки грузили на повозки, стягивали сыромятными путами в кучу пленников, на женщин и девушек надевали арканы , гнали к Перекопу. А ногайская орда резко свернула от Бахмута на запад, в сторону известного в ту пору соляного городка Тора, бывшей сторожевой крепостцы. Шлях пролегал мимо слободы Паршаковка. Не дойдя до нее около пяти верст, ордынцы остановились на отдых возле Кургана Гадючий Шпиль.

Татары еще только из Бахмута вышли, а в Паршаковке уже готовились к бою. При впадении в Кривой Торец речки Грузской, в урочище Паршаковка стоял сторожевой пикет запорожцев, и дозорные, посланные оттуда разведать о намерениях ордынцев, донесли, что те задумали и куда движутся. Собрались пикетчики из старожитных поселений - Райгородка, Маяков, Шандритоловы. Прибыли оповещенные еще раньше о надвигающейся орде и святогорские казаки , и все, кто расселился по малым хуторам в ближней округе. Собрались до двух сотен сабель. Однако у супротивника насчитывалось их втрое больше. И следовало воевать с ними уловкой.

Ночью, когда ордынцы, опьяненные недавним успехом, крепко заснули, казаки, а с ними слобожане и хуторяне, разделившись на три группы, напали с разных сторон одновременно на ордынский табор. Посекут их, посекут хорошенько, откатятся - и ну по новой, по новой колошматить... Во вражеском стане поднялся несусветный галдеж, кочевников охватила паника. Они ничего не могли взять в толк. Видели только, что они вроде окружены, ибо бьют их со всех сторон.

А нападающие тем временем врезались и в самую гущу завоевателей. Те пытались отбиваться, но тщетно. Казаки - слобожане из окрестных хуторов хорошо знали свою местность ,- где лесок, где курган, а где болотистая трясина. И потому, в нужный момент, ловко увертывались, вмиг скрываясь из виду, чтоб с новой силой й лихостью насесть уже с иного бока.

То была ужасная ратная ночь! Немало чужеземцев утонуло в болоте, а еще больше полегло их у подножия Гадючьего Шпиля. А когда начало светать, уцелевшие крымчаки не выдержали, повскакивали на коней и, невзирая на окрики военачальников своих, рванули что есть духу на юг...

Преследуя беглецов, победители наголову разбили врага, перехватили и татарских коней, а самих пленили. Возвратились наши пленники в родные места. Кто плачет от радости, кто смеется с недавнего горя. Да обнимаются, словно не виделись бог ведает с каких пор. Даже не верится, что сообща удалось одолеть им такую беду всеобщую. Сквозь слезы приговаривали:

- Лихо та й годі! А як ми їх гуртом, га? Побігли, наче тхори вонючі...

Говорят, в честь той содружественной борьбы с врагом, во имя полегших храбро сотоварищей в той битве, Паршаковку с тех пор и стали называть Дружковкой. Случилось это в 1768 году. До нас же дошло уже как предание старины, в виде легенды.

Цю легенду наводе в своїй книзі "Думы о Донбассе" відомий донецький письменник , великий знавець історії нашого краю, Іван Костиря. Цю книгу можна назвати "історичною енциклопедією Донбасу".

І.Костиря - автор тридцяти п'яти книг, лауреат Всеукраїнської літературної премії ім. В. Короленка. Основною темою творчості письменника стали легенди і бувальщини Донецького краю, його люди та природа, історія та сьогодення рідної землі. В його книгу-дилогію увійшли документально-художні твори про минуле і теперішнє Донбасу, його заповідну природу, першопоселенців і тих, хто згодом обживав його неосяжні дикі степи, а також писав про нього з незапам'ятних часів . В "Думах" - сплав історії, легенд, сільських переказів, бувальщин , особисте сприйняття автором донецької землі. Тут читачі знайдуть легенди, сказання про Савур - Могилу і Кам'яні Могили , Золотий Колодязь та Великоанадольський ліс , Хомутовський степ й Криву Косу , Сіверський Донець і Святі Гори. Письменник віддає данину першовідкривателям Донецького кряжу , його заповідних місць , природних багатств.

НАРОДНА ПІСЕННА ТВОРЧІСТЬ ДОНБАСУ

Думи

Поряд з легендами, переказами та сказаннями український народ створив і такий унікальний жанр усної творчості, як думи. Думами називаються великі пісенно-розповідальні твори героїчного характеру. В багатьох думах розповідається про важку боротьбу українського народу з іноземними загарбниками, про страдання невольників у турецькій неволі, звучить заклик любити рідний край. Героями цих народних творів являються прості козаки та визначні вожаки козацьких та народних мас.

У народних дум широка географія. Про подіі у нашому краї теж складено немало творів. Це такі думи, як: "Дума про втечу трьох братів з Азова",

"Вдова Сірка Івана" або "Про Сірчиху Іваниху",

"Дума про Сингура". Кілька слів про героя багатьох усних народних творів, уславленого ватажка запорізького козацтва Івана Дмитровича Сірка. До десяти разів обирали його козаки кошовим отаманом Запорізької Січі. Водив він загони у Францію, де став національним героєм цієї країни, нападав на турецькі й кримські міста, визволяючи земляків із неволі. Під проводом Сірка контролювалися татарські сакми ( шляхи ), які проходили через донецькі степи на Слобожанщину. В особі І.Сірка український народ мав не тільки захисника рідної землі, але й далекоглядного і сміливого політика, для якого цілісність українських земель була найважливішою справою всього життя. Йому часто доводилось піднімати булаву і давати одкоша не тільки татарським агресорам, але й вступати у криваві сутички з військом Московської держави. Напередодні свого багаторічного керівництва запорізьким козацтвом, Іван Сірко "порядкував" на Слобожанщині, де в нього був невеличкий маєток у Мерефі під Харковом.

У думі "Вдова Сірка Івана" розповідається про дружину й сина ватажка, про трагічний епізод у житті його родини: загибель під Тором ( тепер м. Слов'янськ Донецької області ) сина І. Сірка - Сірченка Петра від рук татар. У думі згадується місто Тор та його околиці, козацькі сторожі понад Торцем.

Цікавим зразком народних дум нашого краю є також дума "Про отамана Сингура". Це остання побутуюча в усному народному мовленні дума, записана у 1969 році студентом Віктором Тютюнником в хуторі Сергіївка Красноармійського району. Наводимо текст цієї думи.

ДУМА ПРО ОТАМАНА СИНГУРА
Ночі темної , години тихої
Тікали козаченьки з неволі турецької.
Голі, босі біднії летяги .
На свої кордони потрапляли,
Милу землю , матір рідну кріпко цілували .
Розійшлися хлопці в шинок погуляти
І нового отамана для себе обрати.
Гей, тут Федір промовляє :
- Нас багато понасаджено ,
Да через меча положено,
Да і тіла козацького - молодецького
Живого не оставлено.
Помстимося вірі бусурменській .
За отаманом Сингуром підемо горою.
І промовив тут Сингур - сокіл :
— Ей, козаки , діти , друзі, молодці!
Прошу вас я, добре дбайте,
Од сна уставайте,
На турок яничар наїжджайте,
На три частини всіх рубайте ,
Кров їх гарячу з піском жовтим мішайте.
Віри ж своєї християнської
На поругу на вічні часи не давайте.
Гей пішла там колотнеча,
Козаки добре усі дбали,
В городи турецькі вранці борзо набігали,
Гей, невольників святих з неволі визволяли.
Та й задумав Сингур - козак та й розбагатіти
І козаків собі підвернути.
А гей , війську став казати :
Паном його треба звати .
І в своїй будівлі мирно став походжати.
І зчинили козаченьки у війську молот,
І зробили Сингурові колот.
І всі його цінні скарби військові роздано,
І могутнє козацтво гарно стало вбране .
Гей гуляє це козацтво .

Популярні народні пісні нашого краю

В народі говорять, що у піснях прихована людська душа. Тому що народжуються вони ніби-то саме у душі. Чи то в радості та горі, чи то у нестерпній розлуці з рідними та близькими, в тузі за батьківським порогом, родиною та рідним краєм, чи то через нерозділене кохання до судженого або єдиної на всім білім світі. А й справді!

Якщо твоє родове коріння глибоке та міцне, а твій рід од віку співучий, то прихована генетична пам'ять, вічно жива, невичерпна підкидає тобі часом ще й родові пісні, які закодовані в тобі від роду - племені навічно. Про цю родову пам'ять та любов до української пісні дуже влучно сказав у своєму вірші "Початок" донецький поет П.Ф.Бондарчук :

Все почалося з пісні на світанні:
Співала мама радісно мені,
Гойдаючи колиску при вікні,
А за вікном - троянди полум'яні,
Всміхались квіти запашні, духм'яні, І очі сяяли мені,
Вбирав я серцем всі її пісні,
Усі слова , такі прості й кохані.
Вони мені прекрасний світ одкрили,
Вони мене в життя благословили,
Щоб доля в мене щасно розцвілась.
Я ще не знав, що маю Батьківщину,
А вже любив святу її первинність,
Що в материнській пісні почалась.

Мабуть, саме тому так любить наш народ українську пісню. Не знаю, як у інших народів, а у нас, слов'ян, пісня і в журбі, і в радості, пісня, у якій тісно переплетена трагічна та героїчна історія нашої країни та особисті почуття.

Цікавий переказ записав відомий збирач народного фольклору Яків Новицький в другій половині 19 століття в слободі Аули (з явно нетутешньою, неслов'янською назвою) Єкатеринославської губернії, у яку входили і наші, донецькі землі, про те, звідки взялися пісні.

Цей переказ приводить у своїй "Думе о песнях отчего края" Іван Костиря.

Згідно цього переказу, " песни - они с Синего моря, Сурожского. То бишь Азовского. Люди еще не доработали панщину, а Мусий и давай выводить их из Египетки. Первыми пошли евреи и цыгане, за ними - другие какие-то люди. Передние вышли, а задних море залило. Они живут в Синем море, складают песни, списывают их на камни и бросают их на берег.

Один человек из нашей слободы служил матросом в Марнополе (Мариуполе). Так вот, говорит, пьют горилку бурлаки, а на камень поглядывают. Пьют и поглядывают, а потом давай петь бурлацких.

Наши люди сложить песен не смыслят. А кроме морских людей, песни о своем образе жизни складали еще запорожцы, да и те вымерли. Их песни самые лучшие!"

Тут ясно відчувається відгомін біблейської легенди про те, як пророк Мойсей вивів євреїв з єгипетського полону. Але до чого ж вигадливо переплетена вона з вітчизняними реаліями: бурлаки, запорожці, Азовське море і т. ін. Але саме головне в цьому переказі - це визнання іншим народом (згадайте: "наши люди спожить песен не смыслят" та "их песни самые лучшие!") чарівної краси нашої пісні.

Пісенна творчість Донбасу дуже багата та різноманітна . Це і пісні, які співають у всіх регіонах України, і ті, що відомі лише в донецькому краї. Специфіка пісень нашого краю в тому, що дуже часто вони двомовні (написані суржиком), в них немов переплелися дві культури: українська та російська, що зумовлено історією нашого краю, в якому першими поселенцями були як українці, так і росіяни. Пісенна творчість Донеччини на сьогодні залишається майже не дослідженою фольклористами. Нам хотілося б зробити свій внесок у справу збереження пісенного фольклору рідного краю.

Тому, для вивчення пісенної творчості Донбасу ми рекомендуємо твори, які відомі лише в нашому краї, або місцеві варіанти інших популярних народних пісень. В зв'язку з цим пропонуємо для вивчення пісні селища Семенівка міста Краматорська, які були зібрані під час етнографічної розвідки нашою давньою читачкою, ученицею ЗОШ № 22 Коцубенко Любов Андріївною. Ми глибоко вдячні їй за надання нам матеріалів своєї наукової праці "Пісенний фольклор селища Семенівка міста Краматорська", яку вона підготувала під час навчання у секції фольклористики Краматорського територіального відділення Всеукраїнської Малої Академії Наук .

Селище Семенівка - одне з найстаріших поселень на території нинішнього міста Краматорська. Пісенний фольклор селища - невід'ємна частина української народної творчості, яку ми не маємо права втратити, забути, бо це не тільки наше минуле, але й наше майбутнє. На щастя, не висохли ще джерела народної творчості. Одне з них -поруч з нами, в Семенівці.

Пісні, записані в селищі - це справжні перлини народної творчості, бо значну їх кількість не можна знайти в друкованих збірниках народних пісень. Всі вони були записані від старожилів селища та учасниць фольклорного ансамблю " Надія ".

Ця робота може бути використана бібліотеками, краєзнавчим музеєм, у школі на уроках музики, літератури, історії, народознавства. Вона може стати посібником для проведення масових заходів.

Соціально-побутові пісні.

Вагоме місце в пісенному фольклорі селища посідають побутові пісні. Це закономірно, бо вони становлять основу фольклору українського народу, всебічно відбивають щоденну життєдіяльність людей, їх родинні стосунки. Ми приводимо найцікавіші зразки.

"Ой стоїть явір та й над водою"
Ой стоїть явір та й над водою,
На воду схилився.
Ой молоденький, ой козаченько,
Чого зажурився? (2 р.)

Ой як мені та не хилиться
Вода корінь миє,
Ой як мені та й не журиться,
Як серденько ниє. (2 р.)
Оріхове сіделечко,
Ще й кінь вороненький,
Сів поїхав з України
Козак молоденький. (2 р.)

Сів поїхав з України
Спородила мене мати
В зеленому житі,
Дала мені гірку долю
Треба з нею жити".

Варіантів цієї пісні немає в жодному збірнику, так що можна сказати, що пісня була складена саме в нашому регіоні.

Розглянемо тепер солдатські та рекрутські пісні . Вони мають багато спільного з козацькими, в них звучить туга за домівкою, за ріднею. Пісня "Ой поля, ви поля" дуже популярна серед народу, бо її варіантів зустрічаємо дуже багато. Один із них - в Семенівці

"Ой поля, ви поля"

Ой поля, ви поля
Ви широкі поля.
Чом на наших полях
Урожаю нема?
Чом на наших полях
Урожаю нема?
Тільки виросла там
Кучерява верба.
Тільки виросла там
Кучерява верба,
А під тою вербой
Солдат вбитий лежав.
А під тою вербой
Солдат вбитий лежав,
А в ногах у нього
Конь вороний стояв.
Ой ти коню, мій конь,
Ти не стой надо мной,
А біжи ж ти мой конь
На Вкраїну - домой.
Не скажи ж ти, мой конь,
Що я вбитий лежу,
А скажи ж ти, мой конь,
Що жонат я хожу.
Та й там і загинув.
Свою рідну Україну
Навіки покинув. (2 р.)
Звелів козак посадити
Явір, ще й калину.
Звелів козак насипати
Високу могилу. (2 р.)
Будуть пташки прилітати,
Калиноньку їсти.
Будуть вони приносити
З України вісті. (2 р.)



У збірнику народних пісень ( упорядник О. М. Хмілевська) є пісня з такою ж назвою та основним змістом. Слова збігаються лише частково. Цей факт доказує багатоваріантність українських народних пісень.

Наводимо ще одну козацьку пісню, в якій теж відчувається тужливий настрій козака та нарікання на "гірку долю".

"Віють вітри"

Віють вітри, віють буйні
Дуби нагинають
Сидить козак молоденький
Та й вітру питає:
"Скажи вітре, скажи буйний,
Ой де ж моя доля,
Де надія, де хвактура,
Де козацька доля?"
Вітер йому отвічає:
"Знаю, козак, знаю –
Твоя доля - доля нещаслива
По тім боці гаю.
Лежить вона затоптана
Сірими волами".
Схилився козак та й заплакав
Гіркими сльозами:
"Спородила мене мати
В зелену неділю,
Дала мені гірку долю
Де я її діну?
Оженила меня
Пуля бистренькая,
А звінчала меня
Сабля остренькая.
А бояри були –
Усі дзвони гули,
А світилка була –
Свіча восковая.
А світилка була -
Свіча восковая,
А матуся була –
Мать сирая земля.

Розглянемо ще одну пісню "Ой у полі три тополі". Її можна віднести як до соціально-, так і до родинно-побутової.

"Ой у полі три тополі"

Ой у полі три тополі,
Четвертая рута,
Молодая дівчинонька
Любила рекрута.
А рекрут той добрий хлопець.
Його люди знали:
В яке село він не піде,
Там дівчину має,
Прийшла звістка з України,
Рекруте, збирайся,
Молодая дівчинонька
Слізьми умивайся.
Ой чи була б же я дурна,
Розуму не мала.
Ой щоб же я за рекрутом
Сльози проливала.

Пісня "Ой у полі три тополі" теж не має варіантів у друкованих збірниках народних пісень.

Найцікавіша пісня , яку вдалося записати в селищі Семенівка "Драгун коня ох сідлає ". Слова приспіву неможливо зрозуміти . Не поясняють їх і самі виконавці.

"Драгун коня ох сідлає"
Драгун коня ох сідлає
Та й у похідоньки одїжджає

Приспів:
Гей! Спатфелю я,
Спатфелю яблунька,
Направелю, перехвилю,
Протихвилю, нахвилю,
Штрахвелю, нахвилю, Філімон
Наляж, приляж.
Приклонилася.
Вона й прилягла.

Та й в похід їжджає
Товаришу наказ дає.

Приспів.

Та нехай вона не жде
Та нехай собі заміж іде.

Приспів.


Старожили, від яких була записана пісня без всяких змін, вважають її дуже старовинною, бо чули її ще від своїх бабусь. Л.Коцубенко вважає, що це переробка козацької пісні, трансформованої в солдатському середовищі. Тобто це молодіжна гра в "незрозумілу мову", коли до складів додаються склади, які роблять слово і все сказане незрозумілим слухачу. Такі пісні євійськово-маршовими і виконують функції куражу або гри.

Родинно-побутові пісні

Родинно-побутова лірика селища представлена піснями про кохання, про біль і горе розлуки, про родинне життя, колисковими та жартівливими піснями. У родинно-побутових піснях глибоко розкрито ліричну душу народу, його дотепність, гумор, разом з тим його важке життя, породжене соціальною несправедливістю, підневільне становище жінки.

На відміну від соціально-побутових , дослідникам не вдалося знайти варіантів родинно-побутових пісень селища у відомих друкованих збірниках. На рівні припущення можна сказати, що ці пісні виникли в нашому Донецькому краї.

"За горами гори високі"
За горами гори високі,
За горами сонце горить.
Мій милий поїхав далеко,
Як вспомню, так серце болить
Устану я рано- раненько.
В саду соловей не співа,
Зайду я в світлицю тихенько,
Де свекор листівку чита.
"Послухай, послухай,невістко,
Що милий тобі написав.
Він пише, що має другую,
Він пише: "Мене забувай".
"Давно б я про нього забула,
Так в мене дитина його"

Родинно-побутова лірика умовно може бути поділена на жанри: пісні про кохання і про родинне життя. Одним з найпоширеніших мотивів у піснях про кохання є мотив розлуки.

" Ой, як схочу помандрую"

Ой, як схочу помандрую
З своєї сторонки
Та все я в чужую. 2 (р.)

Мандруй, мандруй, козаченько,
То я й буду знати
Ой відкіль виглядати 2 (р.)

Чи з Харкова, чи з станиці,
З далекого краю,
Краю - косовиці 2 (р.)

Їхав козак з косовиці,
Питається дівки,
А дівки красавиці 2(р.)

Ой чи жива, чи здорова
Вийди, моя мила,
Моя чорноброва 2 (р.)

Я й не вийду, я й не стану,
Вишлю сестру меншу мене
Тобі на пораду.

В мене сестра менша мене
Личко біле, чорні брови
Такі ж, як у мене! 2 (р.)

У пісні „Сьогодні субота” мова йдеться, мабуть, про зраду. Тільки вона могла наштовхнути героїню на такий жахливий вчинок.

„Сьогодні субота”

Сьогодні субота,
А завтра неділя (2 р.)
Копай, мати, зілля (2 р.)
З-під сосни коріння (2 р.)
Тай й будем варити
Козака труїти (2 р.)
Козак отравився,
На коня схилився (2 р.)
Тяжко зажурився (2 р.)

Рейтинг «Погляду». Топ-10 сучасних пісень про Львів і Донецьк. Знайдіть відмінності в душі народу

Пісня – душа народу. Не пригадуємо, хто першим промовив цю крилату фразу, але цілком при тім погоджуємося з нею.

«Погляд» вирішив проаналізувати, які пісні нині співають у Львові та Донецьку про свої міста. І які пісні слухають.

Дві ночі моніторингу Youtube – і маємо свій рейтинг. Звичайно, дещо поверховий, адже глибинно досліджувати музичну культуру двох міст ми й не планували. Водночас, оскільки жоден із працівників «Погляду спеціальної музичної освіти не має, не будемо вдаватися й до характеристики чеснот того чи іншого музичного твору. Нас цікавить тематика й, так би мовити, мелос.

Перше, що кинулося у вічі, - вірність урбаністичним фетишам. У Донецьку це – шахти й терикони. У Львові – кава і бруківка. Що, значить, маємо, те й оспівуємо.

Щодо стосунків людських, то в донецьких піснях переважає оспівування пацанячої, пардон, чоловічої дружби. У львівських – все ж більше відчувається романтичний зв'язок чоловіка і жінки.

Пісенна любов донеччан – видається трохи агресивною і «рубахорватєльською». Львівська – якась ніжніша і втаємниченіша. Таке враження, що про свою любов до рідного міста у Донецьку прийнято кричати на весь голос, а у Львові – інтимно шепотіти. Що, в принципі, цілком відповідає архетипам, відповідно, Євразії та Європи в її, скажемо, чистому вигляді.

Про мову пісень говорити не будемо. Тут усе зрозуміло.

Одразу попереджаємо: своїм рейтингом ми жодним чином не намагаємося стверджувати, що одна музика краща іншої. Комусь подобається блатняцький заміс Олексія Большого, комусь – гітарний перебір Наталки Криничанки. Більше того, переконані, що хтось і у Львові слухає Олексія, а хтось і в Донецьку Наталку.

Так само, ми переконані, що існує безліч музики, яку слухають в обох містаз з однаковим захопленням. Ми, нагадуємо, акцентували увагу тільки на піснях про свої міста. При чому, винесли за дужки або надто розкручені пісні «Скрябіна» чи «Мері», а також численні ремікси на класичні речі. Як от культове «Тільки у Львові», чи легендарний шахтарський вальс «Спят курганы темные».

А тепер, повертаючись до початку: раз пісня – душа народу, то, судячи з пісень про Львів та Донецьк, - народ у нас різний. Бо ж не може бути однаковий народ із різною душею. Різний – це не гірший чи кращий. Просто різний. Зрештою, зробіть свій висновок самі, прослухавши п’ятірку пісень про Донецьк і стільки ж про Львів. Пісня навмисне подаємо почергово. Для контрасту, так би мовити.

На завершення уточнимо, всі пісні у нашому рейтингу розташовані у довільному порядку, а не за місцями.

1. Олексій Большой ««Донецкий романс»


2. Ігор та Галина Ребезнюки «Пісня про Львів»


Константин Павлов «Донецк»


Вікторія Пархоменко «Львів пахне кавою»


Олександр Форштейн «Город роз»


Наталка Криничанка «Львів»


Константин Павлов «Донецкие пацаны»


«Піккардійська терція» «Пісня про Львів»


При використанні останньої частини уроку використані матеріали з сайту: http://www.pohlyad.com/zhyttya/n/18058
ЛІТЕРАТУРА:

1. Барвінок Донбасу: Читанка з народознавства і літератури рідного краю. Посібник для учнів 2 класу.- Донецьк: Центр підготовки абітурієнтів, 2000.- 56с

2. Дума о песнях отчего края // Костыря И.С. Думы о Донбассе: В 2-х частях.- Донецк: Изд-во «УкрНТЭК», 2002.- С. 435

3. Картини рідного краю в українських народних думах та піснях // Українська мова та література.- №35.- С.12

4. Коцубенко Л.А. Пісенний фольклор селища Семенівки міста Краматорська [Розміщено на дискеті]

5. Оліфіренко В.В. Дума і пісня: Джерела літературного краєзнавства // Донбасс.- 1993.- №5 (спецвипуск).- С. 82-84; С. 94-98

6. Оліфіренко В.В. Таємниця духовного скарбу: Із популярного народознавства // Донбасс.- 1994.- № 1-6 (спецвипуск).- С. 24-25; С. 27-30

7. Побутові пісні; Жартівливі пісні; Колискові пісні // Оліфіренко В.В. Методика викладання народознавства у школі.- Донецьк: Український культурологічний центр, 1994.- С. 66-73

8. Шахтерский фольклор // Юз и Юзовка.- Донецк, 2000.- С.169-192

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:
У коментарях до уроку доповніть список пісень рідного краю власними пісенними знахідками (запитайте батьків, рідних тощо, проведять власне дослідження місцевого фольклору)
Категория: методические материалы | Добавил: wolkan
Просмотров: 2353 | Загрузок: 0 | Комментарии: 10 | Рейтинг: 5.0/4
Всего комментариев: 5
avatar
5
6 класс просмотрела урок 17 Песня твоего края.
avatar
4
Добродомов Андрей
http://dobrodomov.ucoz.ru/load/urok_17_pisni_tvogo_kraju/1-1-0-6
avatar
3
1.Мой шахтёрский городок
2.Шахтёрский марш
3.Старенькая шахта
4.Песня о Донбассе
5.Спят курганы тёмные
avatar
1
Лыженко Илья
avatar
2
УЧИТЕЛЬ: Так где же все-таки ДОПОЛНЕННЫЙ список песен родного края и собственное исследование местного фольклора?
Ответ не засчитан
avatar
Форма входа
Поиск
Новое на сайте
[19.10.2017]
ПЛАН РОБОТИ на 30 жовтня – 03 листопада 2017 р (0)
[19.10.2017]
9 кл. Мистецтво (за Л.Масол). Уроки 13-14. Повернення до ідеалів краси минулого (Ppt-презентація СКАЧАТИ)) (0)
[18.10.2017]
9 кл. Мистецтво (за Л.Масол). Уроки 13-14. Повернення до ідеалів краси минулого (мультимедійний підручник) (0)
[16.10.2017]
Тести с з мистецтва для 8-9 кл від LearningApps.org (0)
[16.10.2017]
Тести з музичного мистецтва від LearningApps.org (0)
[16.10.2017]
Конспекти уроків мистецтва. 9 клас (за підручником Л.Масол) 7-8 уроки (0)
[12.10.2017]
Про заходи з відзначення в Кіндратівській СШ у 2017 Дня захисника України (0)
[12.10.2017]
Зустріч старшокласників з працівником Костянтинівського військкомату майором М.Ю.Захарченком (0)
[12.10.2017]
Сторінками історії села Кіндратівка (відео) (0)
[12.10.2017]
План роботи Кіндратівської СШ І-ІІІ ступенів на осінні канікули з 17.10 по 29.10.2017 року (0)
[12.10.2017]
Про чергування співробітників в період святкування Дня захисника України (0)
[12.10.2017]
Звіт про роботу із зверненнями громадян у Кіндратівській спеціалізованій школі (0)
[11.10.2017]
Можливість стати студентом МАУП ще цього року тим, кто не склав ЗНО (0)
[11.10.2017]
8 клас. Мистецтво (за Л.Масол). Уроки 11-12. Готика. Ppt-презентація з відеофайлами (0)
[10.10.2017]
Як скачувати презентації з мистецтва для 8-9 класів, розміщені на сайті (0)
[08.10.2017]
Конспекти уроків мистецтва. 9 клас (за підручником Л.Масол) (0)
[07.10.2017]
Застосування контрактної форми трудового договору для вчителів опорних закладів: профспілка роз’яснює (0)
[06.10.2017]
ПЛАН РОБОТИ на 09 - 13 жовтня 2017 р (0)
[06.10.2017]
6-й навчальний тиждень з 09 по 13 жовтня 2017 року. Переглядаємо й виконуємо завдання до уроку №6 (0)
[05.10.2017]
9 клас. Мистецтво. Уроки 11-12 У пошуках художньої експресії. (Ppt-презентація до уроку за підр.Л.Масол) (0)
[03.10.2017]
Про проведення виступів військовослужбовців у навчальних закладах Костянтинівського району (0)
[03.10.2017]
9 клас. Мистецтво. Уроки 11-12. У пошуках художньої експресії (Мультимедійний підручник за Л.Масол) (0)
[29.09.2017]
ПЛАН РОБОТИ на 02-06 жовтня 2017 року (0)
[28.09.2017]
Про проведення заходів з військово-патріотичного виховання на 4-тому навчальному тижні 2017/2018 навчального року (0)
[28.09.2017]
5-й навчальний тиждень з 02 по 06 жовтня 2017 року. Переглядаємо й виконуємо завдання до уроку №5 (0)
[27.09.2017]
8 клас. Мистецтво. Уроки 9-10. Романська архітектура. Лицарство. (Ppt-презентація з відео за підручником Л.Масол) (0)
[27.09.2017]
9 клас. Мистецтво (за Л.Масол). Уроки 9-10. Лабіринтами художньої абстракції (Ppt-презентація до уроку) (0)
[27.09.2017]
Про проведення днів без автомобілів (0)
[25.09.2017]
9 клас. Мистецтво (за Л.Масол). Уроки 9-10. Лабіринтами художньої абстракції (Мультимедійний підручник) (0)
[22.09.2017]
ПЛАН ВИХОВНОЇ РОБОТИ на 25-29 вересня 2017р (0)
[22.09.2017]
4-й навчальний тиждень з 25 по 29 вересня 2017 року. Переглядаємо й виконуємо завдання до уроку №4 (0)
[21.09.2017]
заходи, присвячені Дню партизанської славиНапередодні 22 вересня 2017 року, в школі відбулися заходи, присвячені Дню партизанської слави. (0)
[21.09.2017]
заходи з нагоди відзначення Міжнародного Дня миру (0)
[21.09.2017]
Мій шкільний двір – оазис (0)
[20.09.2017]
8 клас. Мистецтво (за Л.Масол) Ppt-презентація (з відео) Урок 7-8.Мистецькі перлини Візантії та Київської держави (0)
[20.09.2017]
питання для конкурсу "Відун" військово-патріотичної гри "Сокіл" Джура (0)
[19.09.2017]
9 клас. Мистецтво. Уроки 7-8. Авангард Мультимедійна Ppt-презентція за підручником Л.Масол (з відео) (0)
[19.09.2017]
9 клас. Мистецтво. Уроки 7-8. Авангард: кубізм, футуризм, кубофутуризм (за Л.Масол) мультимедійний підручник (0)
[19.09.2017]
План заходів до Міжнародного Дня людини похилого віку в закладах освіти Костянтинівського району у 2017 році (0)
[19.09.2017]
План проведення тематичних заходів щодо відзначення Дня партизанської слави в закладах освіти Костянтинівського району 22.09.2017 року (0)
Наші партнери
 




Сайт учителя музичного мистецтва Толоконнікової Жанни Василівни


Сайт учителя музичного мистецтва Юанова Станіслава Маграіловича


Облако тегов
Профсоюз

Санаторно-курортное лечение


ПЕНСІЙНИЙ КАЛЬКУЛЯТОР (розрахувати свою майбутню пенсію можна ТУТ)

Печать страницы
Нашему сайту
Copyright MyCorp © 2017Сайт создан в системе uCoz