МИСТЕЦТВО В ШКОЛІ
Сайт змішаного мобільного дистанційного навчання
Навчайтесь на нашому сайті!



 
Среда, 12.12.2018, 07:11
Приветствую Вас Гость
Меню сайта
Категории раздела
Мои файлы [26]
сценарии [9]
сценарии
экология и краеведение [16]
материалы по экологическому воспитанию и краеведческой работе
методические материалы [682]
методические материалы
олимпиады [9]
материалы Всеукраинской интернет-олимпиады
Мини-чат
Наш опрос
Який формат сучасного уроку для вас найзручнішій
Всего ответов: 19
Видео
Статистика

Онлайн всего: 2
Гостей: 2
Пользователей: 0
РЕКЛАМА
Block content
Самое популярное
[29.09.2009]
ПРОГРАММА ПРЕЗИДЕНТА ШКОЛЫ (0)
[26.09.2009]
МУЗЫКА КАК ВИД ИСКУССТВА (конспект урока-лекции по художественной культуре в 9 классе) (0)
[22.06.2014]
Календарь учителя на 2014-2015 учебный год (3)
[13.09.2009]
КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ УРОКІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА (11)
[10.02.2014]
МОЛОДЕЖЬ ЗА ЗДОРОВЫЙ ОБРАЗ ЖИЗНИ Сценарий выступления агитбригады (0)
[01.12.2009]
Сценарий "ДЕНЬ СВЯТОГО НИКОЛАЯ" (7)
[28.05.2013]
Сценарий открытия пришкольного лагеря (с игровой программой) (0)
[01.09.2012]
Стихи ко Дню освобождения Донбасса (1)
[08.06.2017]
Матеріали для проведення Першого уроку у 2017/2018 навчальному році (0)
[31.08.2017]
Мистецтво. 9 кл (Л.Масол) Уроки 1-2. Школи і лідери модерну (6)
[23.08.2011]
Календарно-тематичне планування уроків музичного мистецтва в 1-8 класах (10)
[28.11.2012]
Сценарий к Международному Дню инвалидов (0)
[19.06.2016]
Навчальні плани на 2016-2017 рік (для всіх класів і всіх типів шкіл) (0)
[01.12.2012]
Сценарий ко Дню святого Николая (0)
[22.08.2011]
План виховної роботи школи на 2011-2012 навчальний рік (2)
[06.09.2009]
ОСЕННИЙ БАЛ и ОСЕННИЙ УТРЕННИК (сценарии) (0)
[19.06.2013]
Сценарий закрытия летнего пришкольного лагеря (игровая программа) (0)
[31.08.2017]
Мистецтво. 9 клас. Уроки (за підручником Л.Масол) (4)
[08.10.2017]
Конспекти уроків мистецтва. 9 клас (за підручником Л.Масол) (4)
[17.08.2013]
календарно-тематичне планування уроків музичного мистецтва в 1-2 класах за новою програмою 2013-2014 н.р (0)
[08.09.2014]
Календарно-тематичне планування з предмета «Захист Вітчизни» 10-11 класи (1,5 години) (0)
[17.02.2014]
Сценарий конкурсной программы на 8 Марта "Мисс весна" для старшеклассников (0)
[14.07.2016]
План виховної роботи школи на 2016-2017 н.р. (0)
[12.08.2014]
Річний план роботи педагога-організатора на 2014-2015 н.р. (0)
[29.06.2015]
Готуємо навчальні плани на 2015-2016 н.р. (0)
[07.08.2011]
Конспект Першого уроку " Україна-наш спільний дім" (0)
[25.07.2013]
План виховної роботи школи на 2013-2014 навчальний рік (0)
[20.08.2011]
Конспект первого урока "«Украина - наш общий дом» " (на русском языке) (8)
[13.09.2009]
ПРИВЕТСТВИЕ УЧАЩИХСЯ на ЮБИЛЕЕ РАЙОНА (сценарий) (0)
[09.04.2010]
Сценарий выступления агитбригады отряда"НАСЛЕДНИКИ ПОБЕДЫ",посвященного 65-й годовщине Победы (0)
Главная » Файлы » методические материалы

8 клас. Мистецтво. Урок 20. Українське бароко (за підручником Л.Масол)
16.12.2016, 08:06

8 клас. Мистецтво. Урок 20.  Українське бароко (за підручником Л.Масол)

Презентація до уроку онлайн

Презентація до уроку - завантажити

 

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

У коментарях до уроку дайте відповіді на питання та виконайте завдання 1-4 на стор.113 підручника

 

Категория: методические материалы | Добавил: wolkan
Просмотров: 3191 | Загрузок: 0 | Комментарии: 8 | Рейтинг: 5.0/2
Всего комментариев: 8
avatar
8 Лёша Вязовиков • 10:18, 20.02.2018
1.Бароко в Україні найбільше представлено в церковній архітектурі, значно менше у гравюрі і живописі. На сюжети стінописів впливала гравюра (західноєвропейська, в тому числі і доби маньєризму), а не навпаки. Архітектура відігравала домінуючу роль і залишила найбільшу кількість характерних зразків стилю в різних регіонах. Дещо менше було зразків в скульптурі, тісно пов'язаній з храмовим будівництвом і різьбленням вівтарів. Яскравим зразком скульптури бароко була творчість Пінзеля та представників Львівської школи скульптури. 
На Лівобережній Україні своє почесне місце посіла не скульптура, а різблені вівтарі (бароковий вівтар Софії Київської, вівтар в церкві міста Глухів тощо). 
Українське бароко як архітектурний стиль почав формуватися в Україні в 17 столітті. Як і бароко західноєвропейських країн, українське бароко мало два впливових джерела — бароко з Риму (визначного центра барокової стилістики взагалі) і архітектура доби маньєризму. Пишне і багате на ефектні рішення Римське бароко затьмарило існування архітектури маньєризму, що більш проявилася в будівництві периферійних центрів Італії (палаццо дель Те і власний будинок в місті Мантуя, арх. Джуліо Романо, Порта Нуова, палаццо Помпеі, місто Верона, арх. Мікеле Санмікеле тощо). 

На західних землях України на зламі 16—17 століть виникає короткочасна суміш із стилів маньєризму, ранішнього бароко і залишків пізнього відродження. Найяскравішим прикладом цієї суміші став головний фасад Бернардинського костелу у місті Львові. Щит-фронтон костелу — яскравий приклад стилю маньєризму на ренесансній основі (перший ярус). Якщо в гравюрі і живопису стиль маньєризму утримав свої позиції до початку 18 століття, то в архітектурі він зникає під могутнім наступом римського бароко або його місцевих варіантів. В місті Жовкві, де переважала забудова доби Відродження, досить швидко виникають будівлі в стилі ранішнього бароко, оминаючи стилістику маньєризма взагалі. Бароко тяжіє до монументальних форм і позбавляється дріб'язків маньєризму (див. Каплиця Боїмів, західний фасад). Свій вплив на розвиток українського бароко мають і великі храмові споруди, які будують архітектори, запрошені з самої Італії. 

2.Учнівський період дуже швидко закінчився і поступився місцем століттю місцевих шедеврів. З кінця 17 століття до кінця 18 століття в Україні виникло декілька споруд, що увійшли в золоту скарбницю архітектури бароко. 
Бароко - стиль в мистецтві кінця 16 – середини 18 ст. Виявився в архітектурі, живопису, літературі та музиці. Характерною особливістю бароко є проникнення світського світогляду в усі сфери художньої діяльності. Монументальність форм, експресивність, введення алегорій та символів, пишна декоративність орнаментики, парадність та урочистість, що притаманні бароко, знайшли відтворення в мистецтві цього періоду. Злиття принципів бароко з національною народною традицією визначило своєрідність його варіантів. 
Специфічні риси бароко, які виявилися в усіх видах мистецтва - архітектурі, живописі та графіці, скульптурі, художньому металі та гаптуванні. Розвиткові мистецтва сприяло піднесення філософської думки, науки, літератури. Прийшовши на зміну художній культурі Відродження і маньєризму, бароко відкрило нові можливості для мистецтва, що особливо яскраво виявилося в синтезі мистецтв, у створенні грандіозних міських і паркових ансамблів. 

3.Учнівський період дуже швидко закінчився і поступився місцем століттю місцевих шедеврів. З кінця 17 століття до кінця 18 століття в Україні виникло декілька споруд, що увійшли в золоту скарбницю архітектури бароко. Найкращі їх зразки мали і досі мають містобудівне значення, зокрема, у Львові (греко-католицький собор святого Юра і латинський (катедра), домініканський костел Божого тіла, костел святого Антонія тощо), Бучачі (ратуша, церкви Покрови Пресвятої Богородиці та Чесного і животворящого Хреста, монастир василіян, парафіяльний костел, придорожні скульптури Богородиці та святого Яна Непомука), Почаєві (комплекс будівель Почаївської лаври, арх. Готфрід Гофман), Луцьк  (комплекс монастиря бернардинів, арх. Павел Гіжицький), Крем'янці (колегіум Єзуїтів, арх. П Гіжицький), Микулинці  (костел Пресвятої Трійці, 1761—1779, арх. А. Мошинський), Монастир Кармелітів Босих (Бердичів), м. Вінниця, костел монастиря домініканів, 1624—1760, Костел Святого Йосипа та монастир отців Лазаритів, м. Ізяслав тощо. 

На Лівобережній Україні подібних зразків бароко мало, але вони є — церква Андрія Першозванного (Київ), Покровський собор (Харків), Успенський собор Єлецького монастиря (Чернігів). В Україні майже не виникло значних світських споруд з місцебудівним значенням як у палаців Версаль, Лувр, Цвінгер. Деяку роль відігравали лише Маріїнський палац в Києві, палац князів Санґушків в місті Ізяслав (нині суцільна руїна), Підгорецький замок (реставрується) тощо.
avatar
7 artemonserdyuk • 16:33, 16.05.2017
15 Травня
                             Домашня робота
Сердюка Артема
1.Бароко в Україні найбільше представлено в церковній архітектурі, значно менше у гравюрі і живописі. На сюжети стінописів впливала гравюра (західноєвропейська, в тому числі і доби маньєризму), а не навпаки. Архітектура відігравала домінуючу роль і залишила найбільшу кількість характерних зразків стилю в різних регіонах. Дещо менше було зразків в скульптурі, тісно пов'язаній з храмовим будівництвом і різьбленням вівтарів. Яскравим зразком скульптури бароко була творчість Пінзеля та представників Львівської школи скульптури.
На Лівобережній Україні своє почесне місце посіла не скульптура, а різблені вівтарі (бароковий вівтар Софії Київської, вівтар в церкві міста Глухів тощо).
Українське бароко як архітектурний стиль почав формуватися в Україні в 17 столітті. Як і бароко західноєвропейських країн, українське бароко мало два впливових джерела — бароко з Риму (визначного центра барокової стилістики взагалі) і архітектура доби маньєризму. Пишне і багате на ефектні рішення Римське бароко затьмарило існування архітектури маньєризму, що більш проявилася в будівництві периферійних центрів Італії (палаццо дель Те і власний будинок в місті Мантуя, арх. Джуліо Романо, Порта Нуова, палаццо Помпеі, місто Верона, арх. Мікеле Санмікеле тощо).

На західних землях України на зламі 16—17 століть виникає короткочасна суміш із стилів маньєризму, ранішнього бароко і залишків пізнього відродження. Найяскравішим прикладом цієї суміші став головний фасад Бернардинського костелу у місті Львові. Щит-фронтон костелу — яскравий приклад стилю маньєризму на ренесансній основі (перший ярус). Якщо в гравюрі і живопису стиль маньєризму утримав свої позиції до початку 18 століття, то в архітектурі він зникає під могутнім наступом римського бароко або його місцевих варіантів. В місті Жовкві, де переважала забудова доби Відродження, досить швидко виникають будівлі в стилі ранішнього бароко, оминаючи стилістику маньєризма взагалі. Бароко тяжіє до монументальних форм і позбавляється дріб'язків маньєризму (див. Каплиця Боїмів, західний фасад). Свій вплив на розвиток українського бароко мають і великі храмові споруди, які будують архітектори, запрошені з самої Італії.

2.Учнівський період дуже швидко закінчився і поступився місцем століттю місцевих шедеврів. З кінця 17 століття до кінця 18 століття в Україні виникло декілька споруд, що увійшли в золоту скарбницю архітектури бароко.
Бароко - стиль в мистецтві кінця 16 – середини 18 ст. Виявився в архітектурі, живопису, літературі та музиці. Характерною особливістю бароко є проникнення світського світогляду в усі сфери художньої діяльності. Монументальність форм, експресивність, введення алегорій та символів, пишна декоративність орнаментики, парадність та урочистість, що притаманні бароко, знайшли відтворення в мистецтві цього періоду. Злиття принципів бароко з національною народною традицією визначило своєрідність його варіантів.
Специфічні риси бароко, які виявилися в усіх видах мистецтва - архітектурі, живописі та графіці, скульптурі, художньому металі та гаптуванні. Розвиткові мистецтва сприяло піднесення філософської думки, науки, літератури. Прийшовши на зміну художній культурі Відродження і маньєризму, бароко відкрило нові можливості для мистецтва, що особливо яскраво виявилося в синтезі мистецтв, у створенні грандіозних міських і паркових ансамблів.

3.Учнівський період дуже швидко закінчився і поступився місцем століттю місцевих шедеврів. З кінця 17 століття до кінця 18 століття в Україні виникло декілька споруд, що увійшли в золоту скарбницю архітектури бароко. Найкращі їх зразки мали і досі мають містобудівне значення, зокрема, у Львові (греко-католицький собор святого Юра і латинський (катедра), домініканський костел Божого тіла, костел святого Антонія тощо), Бучачі (ратуша, церкви Покрови Пресвятої Богородиці та Чесного і животворящого Хреста, монастир василіян, парафіяльний костел, придорожні скульптури Богородиці та святого Яна Непомука), Почаєві (комплекс будівель Почаївської лаври, арх. Готфрід Гофман), Луцьк  (комплекс монастиря бернардинів, арх. Павел Гіжицький), Крем'янці (колегіум Єзуїтів, арх. П Гіжицький), Микулинці  (костел Пресвятої Трійці, 1761—1779, арх. А. Мошинський), Монастир Кармелітів Босих (Бердичів), м. Вінниця, костел монастиря домініканів, 1624—1760, Костел Святого Йосипа та монастир отців Лазаритів, м. Ізяслав тощо.

На Лівобережній Україні подібних зразків бароко мало, але вони є — церква Андрія Першозванного (Київ), Покровський собор (Харків), Успенський собор Єлецького монастиря (Чернігів). В Україні майже не виникло значних світських споруд з місцебудівним значенням як у палаців Версаль, Лувр, Цвінгер. Деяку роль відігравали лише Маріїнський палац в Києві, палац князів Санґушків в місті Ізяслав (нині суцільна руїна), Підгорецький замок (реставрується) тощо.
avatar
4 kirsirenko2017 • 12:18, 01.02.2017
01.02.2017
Сіренко Кирило 
учень 8 класу
Кіндратівської СШ
домашя робота
 

1.Українське бароко як архітектурний стиль почав формуватися в Україні в 17 столітті. Як і бароко західноєвропейських країн, українське бароко мало два впливових джерела — бароко з Риму (визначного центра барокової стилістики взагалі) і архітектура доби маньєризму. Пишне і багате на ефектні рішення Римське бароко затьмарило існування архітектури маньєризму, що більш проявилася в будівництві періферійних центрів Італії (палаццо дель Те і власний будинок в місті Мантуя, арх.Джуліо Романо, Порта Нуова, палаццо Помпеі, місто Верона, арх. Мікеле Санмікеле тощо).Якщо в гравюрі і живопису стиль маньєризму утримав свої позиції до початку 18 століття, то в архітектурі він зникає під могутнім наступом римського бароко або його місцевих варіантів. В місті Жовква, де переважала забудова доби Відродження, досить швидко виникають будівлі в стилі ранішнього бароко, оминаючи стилістику маньєризма взагалі. Бароко тяжіє до монументальних форм і позбавляється дріб'язків маньєризму( див. Каплиця Боїмів, західний фасад ). Свій вплив на розвиток українського бароко мають і великі храмові споруди, які будують архітектори, запрошені з самої Італії. 
2. 
Бароко - стиль в мистецтві кінця 16 – середини 18 ст. Виявився в архітектурі, живопису, літературі та музиці. Характерною особливістю бароко є проникнення світського світогляду в усі сфери художньої діяльності. Монументальність форм, експресивність, введення алегорій та символів, пишна декоративність орнаментики, парадність та урочистість, що притаманні бароко, знайшли відтворення в мистецтві цього періоду. Злиття принципів бароко з національною народною традицією визначило своєрідність його варіантівСпецифічні риси бароко, які виявилися в усіх видах мистецтва - архітектурі, живописі та графіці, скульптурі, художньому металі та гаптуванні. Розвиткові мистецтва сприяло піднесення філософської думки, науки, літератури. Прийшовши на зміну художній культурі Відродження і маньєризму, бароко відкрило нові можливості для мистецтва, що особливо яскраво виявилося в синтезі мистецтв, у створенні грандіозних міських і паркових ансамблів.Для бароко характерні урочистість і вражаючі ефекти, динамічність композиції й декоративна пишність. В архітектурі це виявилось у примхливих планах, великих контрастах об’ємів, перевантажених скульптурних оздобах, світлотіньових і кольорових ефектах. Живопис і скульптура бароко відзначаються декоративно-театральними композиціями, тонкою розробкою колориту й ефектів освітлення.Теоретичну основу під українське літературне бароко підводили курси риторики й поетики, які читалися в тодішніх школах, насамперед в Київській академії. Письменники, в творчості яких найвиразніше виявилися риси бароко були викладачами чи вихованцями цієї академії. Перші його прояви помітні на Україні на межі 16 і 17 століть. 
Для стилю бароко в музиці характерні величність, пишність, декоративність, драматизм, заглиблення у внутрішній світ людських почуттів, синтез мистецтв (у жанрах опери, ораторії, кантати) й водночас прагнення до відділення музики від слова (розвиток інструментальної музики).


Бароко - стиль в мистецтві кінця 16 – середини 18 ст. Специфічні риси бароко, які виявилися в усіх видах мистецтва - архітектурі, живописі та графіці, скульптурі, художньому металі та гаптуванні. Розвиткові мистецтва сприяло піднесення філософської думки, науки, літератури. Прийшовши на зміну художній культурі Відродження і маньєризму, бароко відкрило нові можливості для мистецтва, що особливо яскраво виявилося в синтезі мистецтв, у створенні грандіозних міських і паркових ансамблів.Для бароко характерні урочистість і вражаючі ефекти, динамічність композиції й декоративна пишність. В архітектурі це виявилось у примхливих планах, великих контрастах об’ємів, перевантажених скульптурних оздобах, світлотіньових і кольорових ефектах. Живопис і скульптура бароко відзначаються декоративно-театральними композиціями, тонкою розробкою колориту й ефектів освітлення.Теоретичну основу під українське літературне бароко підводили курси риторики й поетики, які читалися в тодішніх школах, насамперед в Київській академії. Письменники, в творчості яких найвиразніше виявилися риси бароко були викладачами чи вихованцями цієї академії. Перші його прояви помітні на Україні на межі 16 і 17 століть. 
Для стилю бароко в музиці характерні величність, пишність, декоративність, драматизм, заглиблення у внутрішній світ людських почуттів, синтез мистецтв (у жанрах опери, ораторії, кантати) й водночас прагнення до відділення музики від слова (розвиток інструментальної музики).



avatar
0
5 wolkan • 12:24, 01.02.2017
УЧИТЕЛЬ: Відповідь зарахована. Переходьте до наступного уроку. Успіхів!
avatar
3 mihaillizhenko2016 • 12:04, 01.02.2017
01.02.2017
Лиженко Михайло 
Домашня робота
Українське бароко як архітектурний стиль почав формуватися в Україні в 17 столітті. Як і бароко західноєвропейських країн, українське бароко мало два впливових джерела — бароко з Риму (визначного центра барокової стилістики взагалі) і архітектура доби маньєризму. Пишне і багате на ефектні рішення Римське бароко затьмарило існування архітектури маньєризму, що більш проявилася в будівництві періферійних центрів Італії (палаццо дель Те і власний будинок в місті Мантуя, арх.Джуліо Романо, Порта Нуова, палаццо Помпеі, місто Верона, арх. Мікеле Санмікеле тощо).Якщо в гравюрі і живопису стиль маньєризму утримав свої позиції до початку 18 століття, то в архітектурі він зникає під могутнім наступом римського бароко або його місцевих варіантів. В місті Жовква, де переважала забудова доби Відродження, досить швидко виникають будівлі в стилі ранішнього бароко, оминаючи стилістику маньєризма взагалі. Бароко тяжіє до монументальних форм і позбавляється дріб'язків маньєризму( див. Каплиця Боїмів, західний фасад ). Свій вплив на розвиток українського бароко мають і великі храмові споруди, які будують архітектори, запрошені з самої Італії.
2.
Бароко - стиль в мистецтві кінця 16 – середини 18 ст. Виявився в архітектурі, живопису, літературі та музиці. Характерною особливістю бароко є проникнення світського світогляду в усі сфери художньої діяльності. Монументальність форм, експресивність, введення алегорій та символів, пишна декоративність орнаментики, парадність та урочистість, що притаманні бароко, знайшли відтворення в мистецтві цього періоду. Злиття принципів бароко з національною народною традицією визначило своєрідність його варіантівСпецифічні риси бароко, які виявилися в усіх видах мистецтва - архітектурі, живописі та графіці, скульптурі, художньому металі та гаптуванні. Розвиткові мистецтва сприяло піднесення філософської думки, науки, літератури. Прийшовши на зміну художній культурі Відродження і маньєризму, бароко відкрило нові можливості для мистецтва, що особливо яскраво виявилося в синтезі мистецтв, у створенні грандіозних міських і паркових ансамблів.Для бароко характерні урочистість і вражаючі ефекти, динамічність композиції й декоративна пишність. В архітектурі це виявилось у примхливих планах, великих контрастах об’ємів, перевантажених скульптурних оздобах, світлотіньових і кольорових ефектах. Живопис і скульптура бароко відзначаються декоративно-театральними композиціями, тонкою розробкою колориту й ефектів освітлення.Теоретичну основу під українське літературне бароко підводили курси риторики й поетики, які читалися в тодішніх школах, насамперед в Київській академії. Письменники, в творчості яких найвиразніше виявилися риси бароко були викладачами чи вихованцями цієї академії. Перші його прояви помітні на Україні на межі 16 і 17 століть.
Для стилю бароко в музиці характерні величність, пишність, декоративність, драматизм, заглиблення у внутрішній світ людських почуттів, синтез мистецтв (у жанрах опери, ораторії, кантати) й водночас прагнення до відділення музики від слова (розвиток інструментальної музики).

Бароко - стиль в мистецтві кінця 16 – середини 18 ст. Специфічні риси бароко, які виявилися в усіх видах мистецтва - архітектурі, живописі та графіці, скульптурі, художньому металі та гаптуванні. Розвиткові мистецтва сприяло піднесення філософської думки, науки, літератури. Прийшовши на зміну художній культурі Відродження і маньєризму, бароко відкрило нові можливості для мистецтва, що особливо яскраво виявилося в синтезі мистецтв, у створенні грандіозних міських і паркових ансамблів.Для бароко характерні урочистість і вражаючі ефекти, динамічність композиції й декоративна пишність. В архітектурі це виявилось у примхливих планах, великих контрастах об’ємів, перевантажених скульптурних оздобах, світлотіньових і кольорових ефектах. Живопис і скульптура бароко відзначаються декоративно-театральними композиціями, тонкою розробкою колориту й ефектів освітлення.Теоретичну основу під українське літературне бароко підводили курси риторики й поетики, які читалися в тодішніх школах, насамперед в Київській академії. Письменники, в творчості яких найвиразніше виявилися риси бароко були викладачами чи вихованцями цієї академії. Перші його прояви помітні на Україні на межі 16 і 17 століть.
Для стилю бароко в музиці характерні величність, пишність, декоративність, драматизм, заглиблення у внутрішній світ людських почуттів, синтез мистецтв (у жанрах опери, ораторії, кантати) й водночас прагнення до відділення музики від слова (розвиток інструментальної музики).
avatar
0
6 wolkan • 12:24, 01.02.2017
УЧИТЕЛЬ: Відповідь зарахована. Переходьте до наступного уроку. Успіхів!
avatar
1 Назар Пичняков • 17:16, 30.01.2017
30 cічня 
                                                                       Домашня робота
Пічнякова Назара
Кіндративска СШ

1Українське бароко як архітектурний стиль почав формуватися в Україні в 17 столітті. Як і бароко західноєвропейських країн, українське бароко мало два впливових джерела — бароко з Риму (визначного центра барокової стилістики взагалі) і архітектура доби маньєризму. Пишне і багате на ефектні рішення Римське бароко затьмарило існування архітектури маньєризму, що більш проявилася в будівництві періферійних центрів Італії (палаццо дель Те і власний будинок в місті Мантуя, арх.Джуліо Романо, Порта Нуова, палаццо Помпеі, місто Верона, арх. Мікеле Санмікеле тощо).На західних землях України на зламі 16-17 століть виникає короткочасна суміш із стилів маньєризму, ранішнього бароко і залишків пізнього відродження. Найяскравішим прикладом цієї суміші став головний фасад Бернардинського костелу у місті Львів. Щит-фронтон костелу — яскравий приклад стилю маньєризму на ренесансній основі (перший ярус). Якщо в гравюрі і живопису стиль маньєризму утримав свої позиції до початку 18 століття, то в архітектурі він зникає під могутнім наступом римського бароко або його місцевих варіантів. В місті Жовква, де переважала забудова доби Відродження, досить швидко виникають будівлі в стилі ранішнього бароко, оминаючи стилістику маньєризма взагалі. Бароко тяжіє до монументальних форм і позбавляється дріб'язків маньєризму( див. Каплиця Боїмів, західний фасад ). Свій вплив на розвиток українського бароко мають і великі храмові споруди, які будують архітектори, запрошені з самої Італії.2 Найбільшого розквіту цей стиль досяг у творчості італійського архітектора і скульптора Д. Берніні (1598 — 1680). Проте окремі риси нового стилю можна помітити в творчості великих діячів культури Відродження, зокрема Мікеланджело. В основі нового стилю — відхід від канонізованих прийомів античності і Відродження, більша емоціональність, свобода композиційних прийомів, прагнення підкреслити не статичну довершеність форми, а її динамічність, рухомість. По-різному звучать елементи барокко у різних народів.У деяких народів східної Європи час розвитку стилю барокко збігається із становленням національних рис архітектури, з використанням творчості народних майстрів (українська архітектура кінця XVII — початку XVIII ст.), із залишками готики (Бельгія, Німеччина). Своєрідна за своїм розвитком архітектура країн ісламу, арабського Сходу. Пишними квітами розквітає декоративний стиль в Іспанії, Португалії і в їхніх колоніях у південній Америці. Можна сказати, що барокко ні за часом, ні за своїми формами не був однаковим для різних народів. Водночас форми вільного від канонів динамічного стилю, яким був барокко, ширше, ніж інші, охоплюють розвиток матеріально-художньої культури кінця епохи феодалізму.Стильові риси барокко відбилися у творах архітектури, у вигнутих формах меблів, у посуді, у мотивах орнаменту, відтворюючи певне світосприймання, сповнене суперечностей і внутрішньої боротьби.
Бароко - стиль в мистецтві кінця 16 – середини 18 ст. Виявився в архітектурі, живопису, літературі та музиці Характерною особливістю бароко є проникнення світського світогляду в усі сфери художньої діяльності. Монументальність форм, експресивність, введення алегорій та символів, пишна декоративність орнаментики, парадність та урочистість, що притаманні бароко, знайшли відтворення в мистецтві цього періоду. Злиття принципів бароко з національною народною традицією визначило своєрідність його варіантів. Специфічно риси бароко, які виявилися в усіх видах мистецтва - архітектурі, живописі та графіці, скульптурі, художньому металі та гаптуванні. Розвиткові мистецтва сприяло піднесення філософської думки, науки, літератури. Прийшовши на зміну художній культурі Відродження і маньєризму, бароко відкрило нові можливості для мистецтва, що особливо яскраво виявилося в синтезі мистецтв, у створенні грандіозних міських і паркових ансамблів. Для бароко характерні урочистість і вражаючі ефекти, динамічність композиції й декоративна пишність. В архітектурі це виявилось у примхливих планах, великих контрастах об’ємів, перевантажених скульптурних оздобах, світлотіньових і кольорових ефектах.

avatar
0
2 wolkan • 20:46, 30.01.2017
УЧИТЕЛЬ: Відповідь зарахована. Переходьте до наступного уроку. Успіхів!
avatar
Форма входа
Поиск
Новое на сайте
[10.12.2018]
Про заходи з відзначення в Кіндратівській СШ у 2018 Дня Збройних Сил України (0)
[10.12.2018]
Про підсумки проведення акції «Милосердя» до Міжнародного дня інвалідів в Кіндратівській СШ (0)
[10.12.2018]
Про заходи з відзначення в Кіндратівській СШ 27-ї річниці Всеукраїнського референдуму на підтвердження Акту проголошення незалежності Україн (0)
[10.12.2018]
Щодо виконання Плану заходів з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917-1921 років за період 25 червня – 24 листопада 2018 рок (0)
[10.12.2018]
Про відзначення в Кіндратівській СШ роковин Голодомору 1932-33 р. в Україні (0)
[10.12.2018]
Інформація щодо заходів, проведених з нагоди відзначення Дня Гідності та Свободи в Кіндратівській СШ І-ІІІ ступенів (0)
[10.12.2018]
ЗВІТ ПРО ПРОВЕДЕННЯ ДНЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ ТА МОВИ В КІНДРАТІВСЬКІЙ СШ В МЕЖАХ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ (0)
[10.12.2018]
Про підсумки проведення Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом у Кіндратівській СШ (0)
[09.12.2018]
В. Громовой: «педагогические папуасы» в вышиванках (0)
[07.12.2018]
ПЛАН РОБОТИ на 10 – 14 грудня 2018 р (0)
[07.12.2018]
15 навчальний тиждень з 17 по 21 грудня (0)
[07.12.2018]
Як "заробити" оцінку на уроці (0)
[06.12.2018]
Положення про конкурс «Клас року» (0)
[05.12.2018]
До уваги класних керівників і учнів! Положення конкурсів! ТЕМРІНОВО!!! (0)
[30.11.2018]
Кондратовка и Иванополье болеют за «Донбасс» (0)
[30.11.2018]
14 навчальний тиждень. З 10 по 14 грудня. Переглядаємо урок №14 (0)
[29.11.2018]
Батьки зобов'язані повідомляти школу про причини відсутності дитини (0)
[29.11.2018]
Система роботи класних керівників 7-9 класів з превентивного виховання у Кіндратівській СШ І-ІІІ ступенів Виступ директора школи (0)
[26.11.2018]
Заходи до Дня Пам’яті жертв Голодомору (0)
[23.11.2018]
Технічна сторінка (0)
[23.11.2018]
ПЛАН РОБОТИ на 03-07 грудня 2018 року (0)
[23.11.2018]
13 навчальний тиждень. З 03 по 07 грудня. Переглядаємо урок №13 (0)
[16.11.2018]
ПЛАН РОБОТИ на 19 – 23 листопада 2018 р (0)
[16.11.2018]
12 навчальний тиждень. З 26 по 30 листопада. Переглядаємо і виконуємо завдання до уроку №12 (0)
[09.11.2018]
11 навчальний тиждень. З 19 листопада по 23 листопада. Переглядаємо урок №11 (0)
[09.11.2018]
ПЛАН РОБОТИ на 12 - 16 листопада 2018 р (0)
[05.11.2018]
ПЛАН РОБОТИ на 05 - 10 листопада 2018 р (0)
[26.10.2018]
10 навчальний тиждень. З 12 по 16 листопада. Переглядаємо урок №10 (1)
[26.10.2018]
28 ЖОВТНЯ — ДЕНЬ ВИГНАННЯ НАЦИСТСЬКИХ ОКУПАНТІВ, А НЕ ВИЗВОЛЕННЯ УКРАЇНИ — УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ’ЯТІ (0)
[26.10.2018]
Вітання з Днем визволення України від фашистських загарбників (0)
[26.10.2018]
Про проведення заходів із відзначення 74-ї річниці вигнання нацистів з України (0)
[26.10.2018]
План роботи Кіндратівської СШ І-ІІІ ступенів на осінніх канікулах з 29.10 по 02.11.2018 року (0)
[26.10.2018]
Пам’ятні дати в листопаді: (0)
[19.10.2018]
Мінфін: підвищення посадових окладів освітянам на 10 % – є передчасним (0)
[19.10.2018]
ІНФОРМАЦІЯ з виконання заходів Тижня безпеки життєдіяльності в Кіндратівській СШ І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням інформатики та прогр (0)
[19.10.2018]
ПЛАН РОБОТИ на 22-26 жовтня 2018 р (0)
[19.10.2018]
9 навчальний тиждень з 05 по 09 листопада Переглядаємо і виконуємо завдання уроку №9 (2)
[19.10.2018]
Інформація щодо виконання регіонального плану з відзначення 100-річчя з дня народження Василя Сухомлинського в Кіндратівській СШ І-ІІІ ступ (0)
[19.10.2018]
Афоризми Василя Сухомлинського: (0)
[19.10.2018]
Педагогічна спадщина Василя Сухомлинського (0)
Наші партнери
 




Сайт учителя музичного мистецтва Толоконнікової Жанни Василівни


Сайт учителя музичного мистецтва Юанова Станіслава Маграіловича


Облако тегов
Профсоюз

Санаторно-курортное лечение


ПЕНСІЙНИЙ КАЛЬКУЛЯТОР (розрахувати свою майбутню пенсію можна ТУТ)

Печать страницы
Нашему сайту
Copyright MyCorp © 2018Сайт создан в системе uCoz