Кіндратівська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів
з поглибленим вивченням інформатики та програмування
Костянтинівської районної ради Донецької області

МИСТЕЦТВО В ШКОЛІ

Сайт змішаного мобільного дистанційного навчання
Навчайтесь на нашому сайті!



 
Среда, 20.11.2019, 17:29
Приветствую Вас Гость
Меню сайта
Категории раздела
Мои статьи [105]
методические статья [0]
в разделе размещены методические материалы
Мини-чат
Наш опрос
Обераємо "КЛАС РОКУ-2019"
Всего ответов: 4
Видео
Статистика

Онлайн всего: 10
Гостей: 10
Пользователей: 0
РЕКЛАМА
Block content
Самое популярное
[29.09.2009]
ПРОГРАММА ПРЕЗИДЕНТА ШКОЛЫ (0)
[26.09.2009]
МУЗЫКА КАК ВИД ИСКУССТВА (конспект урока-лекции по художественной культуре в 9 классе) (0)
[22.06.2014]
Календарь учителя на 2014-2015 учебный год (3)
[13.09.2009]
КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ УРОКІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА (11)
[10.02.2014]
МОЛОДЕЖЬ ЗА ЗДОРОВЫЙ ОБРАЗ ЖИЗНИ Сценарий выступления агитбригады (0)
[28.05.2013]
Сценарий открытия пришкольного лагеря (с игровой программой) (0)
[01.12.2009]
Сценарий "ДЕНЬ СВЯТОГО НИКОЛАЯ" (7)
[31.08.2017]
Мистецтво. 9 кл (Л.Масол) Уроки 1-2. Школи і лідери модерну (6)
[01.09.2012]
Стихи ко Дню освобождения Донбасса (1)
[31.08.2017]
Мистецтво. 9 клас. Уроки (за підручником Л.Масол) (4)
[08.06.2017]
Матеріали для проведення Першого уроку у 2017/2018 навчальному році (0)
[23.08.2011]
Календарно-тематичне планування уроків музичного мистецтва в 1-8 класах (10)
[28.11.2012]
Сценарий к Международному Дню инвалидов (0)
[08.10.2017]
Конспекти уроків мистецтва. 9 клас (за підручником Л.Масол) (4)
[19.06.2016]
Навчальні плани на 2016-2017 рік (для всіх класів і всіх типів шкіл) (0)
[01.12.2012]
Сценарий ко Дню святого Николая (0)
[22.08.2011]
План виховної роботи школи на 2011-2012 навчальний рік (2)
[06.09.2009]
ОСЕННИЙ БАЛ и ОСЕННИЙ УТРЕННИК (сценарии) (0)
[19.06.2013]
Сценарий закрытия летнего пришкольного лагеря (игровая программа) (0)
[17.02.2014]
Сценарий конкурсной программы на 8 Марта "Мисс весна" для старшеклассников (0)
[08.09.2014]
Календарно-тематичне планування з предмета «Захист Вітчизни» 10-11 класи (1,5 години) (0)
[17.08.2013]
календарно-тематичне планування уроків музичного мистецтва в 1-2 класах за новою програмою 2013-2014 н.р (0)
[14.07.2016]
План виховної роботи школи на 2016-2017 н.р. (0)
[12.08.2014]
Річний план роботи педагога-організатора на 2014-2015 н.р. (0)
[29.06.2015]
Готуємо навчальні плани на 2015-2016 н.р. (0)
[07.08.2011]
Конспект Першого уроку " Україна-наш спільний дім" (0)
[20.08.2011]
Конспект первого урока "«Украина - наш общий дом» " (на русском языке) (8)
[25.07.2013]
План виховної роботи школи на 2013-2014 навчальний рік (0)
[13.09.2009]
ПРИВЕТСТВИЕ УЧАЩИХСЯ на ЮБИЛЕЕ РАЙОНА (сценарий) (0)
[27.02.2013]
Сценарий праздничного концерта для учителей школы, посвященного 8 Марта (0)
Главная » Статьи » Мои статьи

ОСОБЛИВОСТІ КУЛЬТУРНОГО ВІДТВОРЕННЯ В ДІАСПОРНІЙ ГРУПІ НАЩАДКІВ ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ НІМЦІВ-КОЛОНІСТІВ У МЕННОНТСЬКІЙ КОЛОНІЇ СЕЛА КІНДРАТІВКА КОСТЯНТИНІВСЬКО

ОСОБЛИВОСТІ КУЛЬТУРНОГО ВІДТВОРЕННЯ В діаспорнІЙ ГРУПІ НАЩАДКІВ ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ НІМЦІВ-КОЛОНІСТІВ у МЕННОНТСЬКІЙ КОЛОНІЇ СЕЛА Кіндратівка Костянтинівського району ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Автор: Пічняков Назар, учень 10 класу, Кіндратівської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням інформатики та програмування Костянтинівського району

 член шкільного краєзнавчого профільного об’єднання «Краяни»

 

Стаття присвячена тенденціям етнокультурного розвитку нащадків німецького населення колонії німців-меннонітів у селі Кіндратівка Костянтинівського району Донецької області.

Ключові слова: колонія німців-меннонітів, етнічні процеси, діаспорна група

 

Актуальність теми дослідження. Вивчення етнічної історії німців-колоністів меннонітської колонії села Кіндратівка Костянтинівського району Донецької області та складових її етнічних процесів є одним із актуальних завдань сучасної етнології. Особливе значення мають проблеми формування, подальшого розвитку та сучасного стану етнічних спільнот, які проживають за межами основної етнічної території. Актуальність дослідження полягає в тому, що в етнічної спільності нащадків німців-колоністів за останній час відбулися значні зміни, і проаналізувати ці зміни, їх причини та наслідки представляється дуже важливим. Зміни торкнулися буквально всіх сторін життя - різко знизилася чисельність нащадків німців-колоністів, компактний характер розселення змінився дисперсним, відбулася трансформація культури та ідентичності, виникли нові форми самоорганізації, активізувалися контакти з Німеччиною. Наукове осмислення цих процесів, об'єктивне вивчення історії і культури німецької меншини сприяє збереженню етнокультурного різноманіття України і визначає актуальність теми дослідження.

Ступінь наукової розробленості теми. Проблема дослідження етнічної діаспори нащадків німців-колоністів набула особливої ​​гостроти в останні десятиліття в зв'язку з масовими етнічними міграціями, процесами глобалізації, інтенсифікацією зв'язків між групами мігрантів, актуалізацією етнічності та іншими процесами, характерними для сучасності.

Об'єктом дослідження є нащадки німецького населення колонії меннонітів села Кіндратівка як етнічна спільність, що є частиною німецької діаспори і одну з найбільших діаспорних груп сучаного Костянтинівського району Донецької області.

Предметом дослідження є етнічні процеси у нащадків німецького населення колонії меннонітів с.Кіндратівка. Основний напрямок цих процесів визначається, з одного боку, внутрішньоетнічною консолідацією, що має своїм результатом складання з різнорідних груп мігрантів етнічної спільності, а з іншого боку - мовна та культурна асиміляція з боку навколишнього населення.

Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі всебічної характеристики нащадків німецького поселення в селі Кіндратівка Костянтинівського району Донецької області визначити принципи розвитку і особливості функціонування діаспорної групи.

Для реалізації зазначеної мети були визначені наступні завдання:    

- охарактеризувати міграційні процеси в середовищі німців і дати оцінку їх ролі в формуванні та розвитку територіальної групи німецької діаспори в селі Кіндратівка Костянтинівського району;

- розглянути зміни в територіальному розміщенні та чисельності нащадків німців-колоністів, ​​визначити причини цих змін та їх наслідки для розвитку етнічної спільності;

 

- виявити особливості культурного відтворення в діаспорній групі, зокрема, адаптаційних процесів, еволюції традиційних елементів культури, особливостей їх збереження і відтворення у відриві від основної етнічної території, в іншоетнічному оточенні;

Наукова новизна полягає в тому, що в роботі представлена ​​авторська концепція діаспорної групи, як частини діаспори, яка характеризується не тільки територіальної, а й певної культурної, мовної, ідентифікаційної спільності, при збереженні складної внутрішньої структури.

Практична значимість полягає в постійному використанні результатів дослідження в навчальної та методичної роботи.

На початковому етапі формування колонії переселенців з Німеччини в другій половині ХІХ - початку ХХ століття культурне відтворення німців-менонітів було обумовлено процесами адаптації до місцевих кліматичних умов і до життя в іноетнічному інокультурному середовищі. Соціальні трансформації суспільства протягом ХХ століття привели до зміни структури німецької етнічної спільності, ролі і функцій громади, а, отже - і культури, особливо обрядовості. Дуже великим був вплив на культуру німців-переселенців пролетарських і селянських верств населення села Кіндратівка. Етнокультурна взаємодія відбувалося не тільки між німцями та іншими народами, які мешкали тоді на території Костянтинівського району, але і між різними групами самих німців, результатом цієї взаємодії було складання консолідованих культурних комплексів, з одночасним збереженням окремих локальних і конфесійних особливостей культури. Ці культурні комплекси перебували в стані динамічної рівноваги до кінця 1930-х рр. В результаті процесів колективізації, масових репресій 20-30-х років ХХ століття, наступної урбанізації, поширення масової культури, еміграційного руху і одночасного проникнення в культуру німців - спадкоємців переселенців-менонітів ХІХ століття, елементів культури сучасної Німеччини, в кінці XX – на початку XXI ст. відбувається значна трансформація їх етнічної культури.

В основі всіх культурних змін у німців, що переселилися з Німеччини наприкінці ХІХ ст, перебувала адаптація їх способу ведення господарства до умов життя в нашому регіоні. При переселенні німці отримали головне, через що, власне, вони й вирішили на таку далеку переїзд - землю, і в достатній кількості. Але через різницю в кліматичних умовах німцям-переселенцям довелося відмовитися від вирощування багатьох культур, внаслідок чого змінилася структура господарських занять, в ній велику частку стало займати тваринництво, з'явилися нові промислові заняття. Складання культурного комплексу німецької меннонітської колонії в селі Кіндратівка Костянтинівського району відбувалося поступово, ці процеси розглянуті на прикладі таких елементів матеріальної культури, як житло, їжа і одяг.

Слід зазначити, що не тільки зміни природних умов призвели до трансформації матеріальної культури. Колективізація, проведена в 20-30-х рр ХХ століття знищила традиційний хутірської тип поселень і традиційне господарство німців-меннонітів, а подальша депортація в 30-ті роки ХХ століття до Казахстану кардинально змінила всі сфери життя німців-менонітів, яким вдалося тими чи іншими способами залишится в нашому регіоні. У цих умовах не могло йти мови про повне відтворенні тих традицій будівництва, харчування, виробництва одягу, які існували в материнський колонії в селі Кіндратівка до процесів колективізації, депортації, массового терору, війни, урбанізації, централізації. Проте, основні тенденції в розвитку матеріальної культури простежуються досить чітко. Так, проведена типологія вцілілого садибно-житлового комплексу німців-меннонітів дозволяє говорити про те, що відбулися зміни в використанні будівельних матеріалів, будівельної техніки, але планування садиби і житла, розташування і призначення приміщень мають пряме співвідношення з будівельними традиціями в місцях виходу переселенців.

За польовими матеріалами специфіка проявляється, крім планування, в обробці приміщень, інтер'єрі, наявності особливих типів печей, коптилень, літніх кухонь, колодязів. В даний час ця специфіка дуже швидко зникає, більшість нащадків німців-колоністів використовує в повній мірі контакти з родичами в Німеччині для облаштування власного побуту.

З усієї матеріальної культури їжа зазнала найменші зміни. В кінці ХІХ - початку XX ст. в німецькій колонії в селі Кіндратівка в цілому характерна була та ж сама модель харчування, яка існувала і в кінці XIX - початку XX ст. у Німеччині. До новацій в системі харчування слід віднести вживання в їжу місцевих рослин, м'яса свійських звірів і птахів, заморожування продуктів взимку.

На відміну від їжі, в одязі сучасних нащадків німецької колонії етнічної специфіки майже не збереглося. Як і в інших народів, одяг змінювалася в основному під впливом нових технологій і моди, етнічна специфіка зберігається лише в обрядовому одязі. Більш суворий клімат, ніж в Німеччині, привів до появи зимового комплекту одягу, багато елементів якого були запозичені у місцевого населення. Незважаючи на це, у нащадків німців-переселенців залишилися уявлення про «народні» костюми, які найбільш яскраво виражені в костюмах фольклорного колективу місцевої сільської громади нащадків німців-меннонітів. Символічний набір предметів одягу свідчить про тенденцію розвитку від традиційного народного костюма до костюму «національного». Аналогічні тенденції існують і в інших сферах культури. Наприклад, для самих нащадків німців-переселнцев важливе не планування житла, яке має етнічну специфіку, а ставлення до оселі як до вислову спроможності, хазяйновитості. Критеріями «німецької» будівлі, в якій мешкають нащадки німцеьких колоністів-меннонітів є достаток і ідеальний порядок, оскільки красивий і доглянутий будинок - це ще й засіб довести, що його господарі є «справжніми німцями». Навіть в їжі, тієї ж самої консервативної сфери матеріальної культури, простежується тенденція розвитку від «традиційної їжі» до «національної кухні». Ця тенденція є спільною для розвитку матеріальної культури всіх народів, що проживають на території сучасного села Кіндратівка, але у нащадків німців-менонітів вона стала найбільш вираженою в останні 15-20 років.

Зібрані нами під час тематичної зимової експедиції 2018-2019 рр матеріали свідчать про те, що найбільш чітко ці тенденції проявляються у весільній, похоронної обрядовості і календарних святах зимового циклу. Польові матеріали використовувалися для докази наступних положень:

1) в «острівній» або діаспорній групі нащадків німців-переселенців, у відриві від основної етнічної території (Німеччини), протягом тривалого часу зберігаються елементи культури, які зникли в метрополії під впливом процесів уніфікації та модернізації. Їх «консервації» сприяють ізоляція від основного ядра культури, неможливість поновлення, відтворення, виходить тільки з внутрішніх ресурсів і значна дистанція між німцями і оточуючим населенням, в основному мовна та релігійна;

2) незважаючи на можливість виділення загального обрядового комплексу, існує велика кількість його локальних особливостей. Варіативність обрядової сфери є наслідком гетерогенності німецького населення і вказує на незавершеність процесів його консолідації.

Локальні варіанти весільних обрядів відзначені всередині цієї групи німців, зокрема, в звичаях сватання, особливості запрошення на весілля, обрядової трапези, ритуалі зняття вінка з нареченої, передачі вінка незаміжнім дівчатам, обрядовому фольклорі. У похоронному обряді ця закономірність простежується в обмиванні небіжчика, похоронному одязі, діях зі свічками та святою водою, характеру проповіді, поминальної трапези.

У нащадків німців-переселенців в даний час зберігаються «Polterabend» («вечірка шуму» напередодні весілля), роль «Hausvater» («господаря» весілля), дії з куркою під час «Hochzeitschwanz» («весільного хвоста»), іноді - ритуальне гоління нареченого, і звичай «zweite Hochzeit» («друге весілля»). Обрядовість нащадків колонії менонітів продовжує носити риси консервативності (у них, наприклад, зберігається звичай колективної випічки хліба перед весіллям, суворе ставлення до невинності молодят, рішення про весілля приймається громадою), але обрядовість ця в силу релігійних установок позбавлена ​​розваг, багатоденних загальних веселощів, рясної трапези і алкоголю.

У похоронній обрядовості найбільш яскравим прикладом консервації архаїки є звичай «Totenhochzeit» (весілля небіжчиків). Всі описи цього звичаю в самій Німеччині мають своєю верхньою межею кінець XIX або початок ХХ ст. У нашій місцевості збергіся звичай ховати тих, хто не перебував у шлюбі так, як ховають женихів і наречених, влаштовувати небіжчикам «весілля». Особливістю «весілля небіжчиків» у нащадків німців-переселенців є відсутність вікових меж, «вінчають» небіжчиків будь-якого віку, від немовлят до людей похилого віку. Головним критерієм для здійснення обряду «вінчання» вважається невинність покійних.

Варіативність притаманна і календарної обрядовості. Це проявляється, наприклад, у великій кількості варіантів різдвяного і новорічного ряжения і його персонажах (Кріскінд, Пельцнікель, Пельцебок, Рупрехт, Вайнахтсманн, Люцер, Полтерклаус). Але крім збереження локальних особливостей, для календарної обрядовості німців-переселенців характерно таке явище, як запозичення культурних елементів у формі накладення або поєднання. Запозичені елементи частіше за все не витісняють тих, що існували раніше, а починають існувати нарівні з ними, паралельно. Наприклад, німці всі свята відзначають за двома календарями - юліанським і григоріанським, «спочатку по-німецьки, потім по-українськи». Сьогодні в духовному житті нащадків німців-переселенців в цілому головною тенденцією є ослаблення етноспецифічний рис і заміна традиційних елементів культури на загальноукраїнські еквіваленти.

В останні роки додався ще один культурний пласт - святкова культура сучасної Німеччини, яка через літературу, відео, особисті контакти і враження активно проникає в життя нащадків німців-переселенців. Культурне відтворення в діаспорної групи має суттєві особливості в порівнянні з Німеччиною, де воно підпорядковано логіці розвитку національної держави і національної культури. Архаїчні елементи в культурі діаспори набувають статусу етнічних символів, які відтворюються і культивуються вже свідомо, як «німецькі» і «національні» символи. В умовах іноетнічного оточення і поширення масових форм культури консервація архаїки була запорукою збереження ідентичності і перешкоджала асиміляції. З початком масової еміграції та встановленням міцних і постійних зв'язків з Німеччиною, на зміну їм прийшли нові культурні форми, які транслюються в основному через професійні структури, громадські організації, друковану продукцію. Вони засновані на літературній німецькій мові, велика їх частина запозичується з сучасної Німеччини або через діяльність різних об'єднань, які спеціально розробляють програми проведення різних культурних заходів. На сучасному етапі став переважати саме цей процес трансляції етнічно значущою культурною інформацією, на відміну від минулого часу, коли ця інформація передавалася від покоління до покоління. Цей процес, крім появи великої кількості інновацій і вторинних форм, веде до зникнення локальних культурних комплексів. Для членів діаспорної групи нащадків німців-переселенцев кінця ХІХ століття збереження «культури предків» перестає носити принциповий характер, оскільки її національна специфіка вже не підлягає сумніву і не перебуває під загрозою зникнення. Сприйняття культури Німеччини дозволяє нащадкам німців-колоністів, що живуть сьогодні на території села Кіндратівка, усвідомлювати себе німцями. Ця головна в даний час тенденція ще раз підкреслює тісний зв'язок етнічної культури з ідентичністю.

Висновки. На нашу думку, в даний час необхідно проведення масового етносоціологічного опитування нащадків німецького населення колонії меннонітів, що проживає як в селі Кіндратівка, так і в інших селах Костянтинівського району (Миколай-Пілля, Степанівка). Це дозволить вивчити динаміку етнічних процесів на протязі тривалого періоду (з інтервалом в 10 і 20 років) і більш чітко визначити тенденції етнічного розвитку, а також провести порівняльне дослідження різних груп німецької діаспори, яка мешкала на теріторії району в кінці ХІХ – на початку ХХ столітть. Важливим є продовження етнографічних досліджень, експедиційних робіт, оскільки еміграція і тимчасові чинники фактично знищуть останні «острівці» німецької меннонітської культури. Подальшої розробки потребують питання етнічної історії німецьких колоній-поселень на території Костянтинівського району Донецької області.

 

Література

1. Smirnova T. Germans // Encyclopedia of world cultures. Boston: G.K. Hall, 2002. Volume VI. P. 337-341.

2. Брук С.І.,. Німці//Народи України. К .: Наукова думка, 1994. С. 246-249.

3. І.Дік Етнічна самосвідомість і етнічні процеси у німців Східної України//Німці-менноніти. Проблеми історії, мови та сучасного становища: Матеріали Міжнародної наукової конференції. К .: «Наукова думка», 1996. С. 485-492.

4. Майер Г.Ф, Роль етнографічних джерел у вивченні історії та культури німців Східної України//Українські німці. Історіографія та джерелознавство: Матеріали Міжнародної наукової конференції. К: «Наукова думка», 1997. С. 303-312.

5. Рублевська Л.Б. Історія, сучасний етнічний розвиток німців в Україні і проблеми їх вивчення // Німці України: історія і сучасність: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. Київ: КНУ ім.Шевченка, 1997. С. 9-16.

6. Geschichte, gegenwärtige ethnische Entwicklung der Ukrainddeutschen in Donbass und Probleme ihrer Untersuchung // Німці України: історія і сучасність: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. Киїів: КНУ ім.Т.Шевченка, 2007. С. 17-24.

7. Смирнова Т.Б. Міграція як чинник формування етнічної субкультури німців Донбасу // Міграційні процеси серед українських німців: історичний аспект. Матеріали Міжнародної наукової конференції. К .: «Наукова думка», 1998. С. 424-430.

8. Томилов А.Б .. Німці//Народи і релігії світу: Енциклопедія. К .: Наукова думка, 1998. С. 371-375.

9. Філімонова Т.Б. Зміна конфесійного складу німців Східної України в ХХ ст.//Протестантизм в Україні: історія і сучасність: Матеріали Міжнародної наукової конференції. Харків: ТОВ «Поліграф», 2008. С. 130-132.

Категория: Мои статьи | Добавил: wolkan (29.08.2019)
Просмотров: 28 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
avatar
Форма входа
Поиск
Новое на сайте
[17.11.2019]
12 навчальний тиждень. З 25  по 29 листопада. Переглядаємо і виконуємо завдання до уроку №12 (0)
[17.11.2019]
ПЛАН РОБОТИ на 18 – 22 листопада 2019 р (0)
[15.11.2019]
9 клас. Мистецтво. Уроки 11-12. У пошуках художньої експресії (Інтерактиний плакат за підручником Л.Масол) (0)
[15.11.2019]
Єдиний національний урок «Безпечна країна» (0)
[14.11.2019]
Тиждень безпеки дорожнього руху. (0)
[10.11.2019]
ШКОЛА, ЯКА ПРОБУДЖУЄ ТА НАДИХАЄ ДО ДІЇ (0)
[09.11.2019]
До Дня української мови та писемності (0)
[08.11.2019]
ПЛАН РОБОТИ на 11 - 15 листопада 2019 р (0)
[07.11.2019]
11 навчальний тиждень. З 18 листопада по 22 листопада. Переглядаємо урок №11 (0)
[06.11.2019]
Про проведену роботу щодо вжитття заходів із запобігання впливу негативного середовища на дітей (0)
[02.11.2019]
ПЛАН РОБОТИ на 04-08 листопада 2019 р (0)
[29.10.2019]
Фотографія, що оживає (0)
[25.10.2019]
Про відзначення в Кіндратівській СШ 75-ї річниці вигнання нацистських окупантів з території України (0)
[25.10.2019]
Про проведення Єдиного дня безпеки дорожнього руху в Кіндратівській СШ (0)
[25.10.2019]
Про проведення Єдиного дня пожежної безпеки в Кіндратівській СШ (0)
[24.10.2019]
10 навчальний тиждень. З 11 по 15 листопада. Переглядаємо урок №10 (1)
[21.10.2019]
Що таке історична пам'ять? (0)
[21.10.2019]
2. Які на Вашу думку історичні події України більше вплинули на національну свідомість українців: трагічні чи героїчні? (0)
[21.10.2019]
У чому полягає позитивний та негативний вплив історичної пам’яті на формування української нації? (0)
[21.10.2019]
4. Які, на вашу думку, є умови оптимального вирішення питання вибору методів, засобів та форм навчально-виховної діяльності, що забезпечать (0)
[21.10.2019]
5. Чи потрібна «Концепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді» як документ у якому визначено бачення майбутнього, на основ (0)
[18.10.2019]
9 навчальний тиждень з 04 по 08 листопада Переглядаємо і виконуємо завдання уроку №9 (2)
[18.10.2019]
План роботи Кіндратівської СШ І-ІІІ ступенів на осінніх канікулах з 28.10 по 01.11.2019 року (0)
[18.10.2019]
ПЛАН РОБОТИ на 21-25 жовтня 2019 р (0)
[18.10.2019]
Кіндратівська СШ Тиждень БЖД (0)
[16.10.2019]
Панас Карпович Саксаганський (0)
[16.10.2019]
Фотографія, що оживає. Алла Горська. Автопортрет з сином (0)
[15.10.2019]
Сигнал лазера (для квеста) (0)
[15.10.2019]
«SpaceExpedition» П.І.Козачков (0)
[15.10.2019]
Легенда для МІСЦЕВИХ ПРОКСИМІАНЦІВ  (для заняття П.І.Козачков) (0)
[15.10.2019]
ЛЕГЕНДА ДЛЯ КОСМОНАВТІВ (0)
[11.10.2019]
Дослідження мозаїки Алли Горської (0)
[11.10.2019]
8-й навчальний тиждень з 21 по 25 жовтня 2019 року. Переглядаємо й виконуємо завдання до уроку №8 (0)
[11.10.2019]
ПЛАН РОБОТИ на 15-18 жовтня 2019 р (0)
[10.10.2019]
Мозаїки Алли Горської (0)
[10.10.2019]
Алла Горська "Автопортерт з сином" (збери картину з пазлів) (0)
[08.10.2019]
Інтерв'ю з військовослужбовцем, учасником АТО (0)
[04.10.2019]
7-й навчальний тиждень з 15 жовтня по 18 жовтня 2019 року. Переглядаємо й виконуємо завдання до уроку №7 (1)
[30.09.2019]
ПЛАН РОБОТИ на 07 - 11 жовтня 2019 р (0)
[30.09.2019]
6-й навчальний тиждень з 07 по 11 жовтня 2019 року. Переглядаємо й виконуємо завдання до уроку №6 (6)
Наші партнери
 




Сайт учителя музичного мистецтва Толоконнікової Жанни Василівни


Сайт учителя музичного мистецтва Юанова Станіслава Маграіловича


Облако тегов
Профсоюз

Санаторно-курортное лечение


ПЕНСІЙНИЙ КАЛЬКУЛЯТОР (розрахувати свою майбутню пенсію можна ТУТ)

Печать страницы
Нашему сайту
Copyright MyCorp © 2019Сайт создан в системе uCoz